Симптоми хвороби - болі у венах

Основні причини болю у венах:

1. Варикозне розширення вен на ногах спостерігаються у людей, яким завдяки їх професії доводиться багато стояти або багато ходити; у жінок вони розвиваються звичайно при частих вагітностях внаслідок пов'язаного з останніми утруднення відтоку венозної крові з нижніх кінцівок. Розширені вени просвічують крізь шкіру на гомілках у вигляді синюватих шнурів, частково звивистих, частково згорнутих у клубок. Особи з розширеними венами на ногах звичайно легко втомлюються; при ходьбі або тривалому стоянні вони відчувають оніміння і напругу в ногах, біль у венах, іноді у них набрякають стопи. Через розлад кровообігу в гомілках нерідко з'являються також виразки на гомілках, що дуже важко піддаються лікуванню. При тривалому розширенні вен стінка якої-небудь з них може бути до такої міри стоншена, що іноді лопається, навіть без жодного зовнішнього приводу, і тоді настає кровотеча; з розкритої вени може з’явитися варикозна (varix - розширена вена).

2. Тромбофлебіт поверхневих вен. Тромбофлебіт - запалення стінки вени, що супроводжується утворенням тромбу в її просвіті. Може бути уражена будь-яка поверхнева вена. Основна скарга - біль у венах; по ходу вени пальпується щільний болючий тяж.

3. Тромбоз глибоких вен нерідко протікає безсимптомно і залишається нерозпізнаним, тому загальна частота захворювання невідома. Тромбоз глибоких вен діагностують більш ніж у половини хворих з паралічем нижніх кінцівок і більш ніж у половини хворих, які тривалий час прикутих до ліжка.

Класичні симптоми тромбозу глибоких вен: набряк, біль у венах, болючість при пальпації, підвищення температури кінцівки, розширення поверхневих вен. Симптом Гоманса (біль у литковому м'язі при тильному згинанні стопи) неспецифічний, і орієнтуватися на нього не слід. Клінічні ознаки тромбозу глибоких вен відомі своєю ненадійністю: у половини хворих з класичною картиною тромбозу об'єктивні дослідження не підтверджують діагноз, і навпаки, в половині випадків доведений тромбоз протікає безсимптомно.

4. Постфлебітичний синдром розвивається після перенесеного тромбозу глибоких вен і характеризується недостатністю венозних клапанів і зрідка - порушенням венозного відтоку. Дрібні тромби можуть повністю розсмоктуватися під дією фібринолітичної системи крові. Але частіше відбувається організація тромбу, тобто його заміщення сполучною тканиною, і каналізація - проростання тромбу капілярами. У результаті прохідність вени відновлюється. Однак цей процес супроводжується пошкодженням стулок венозних клапанів, що призводить до їх неповноцінності.

Симптоми:

• Біль у венах - найчастіший симптом. Хворі зазвичай скаржаться на ниючий біль, розпирання і важкість у нозі. Переміжна кульгавість зустрічається рідко, супроводжується гострою біллю в ікрі чи стегні. Переміжна кульгавість - наслідок різкого підвищення венозного тиску та утруднення відтоку крові при фізичному навантаженні.

Набряк кінцівки виникає через просочування плазми в тканини під дією підвищеного венозного тиску.

• Гіперпігментація шкіри - результат виходу еритроцитів в позаклітинний простір з наступним утворенням та відкладенням в тканинах гемосидерину.
• Склероз шкіри та підшкірної клітковини обумовлений розростанням сполучної тканини.
• Варикозне розширення вен.
• Дерматит - екзема та везикулярний висип, через пропотівання плазми на поверхню шкіри можлива мокнуча екзема.
• Трофічні виразки. Причиною вважають порушення дифузії поживних речовин з крові до тканин через відкладення фібрину і гноблення тканинного фібринолізу. Як правило, виразки локалізуються на нижній третині гомілки (між кісточками і нижнім краєм литкового м'яза), найчастіше - на внутрішній поверхні гомілки, де розташована більшість прободаючих вен.

Судинний хірург