Симптоми хвороби - Болі у щитовидці

Біль у щитовидці може бути ознакою таких захворювань:

1. Тиреоїдит - запальний процес, який розвивається в незміненій до цього щитовидній залозі, та струміт - що розвивається на тлі зобу. Причиною розвитку тіреодіта і струміта є гостра або хронічна інфекція Гострий тиреоїдит або струміт починається з підвищення температури тіла, головного болю та сильномгоболю в щитовидці. Біль іррадіює в потиличну область і вухо. На передній поверхні шиї з'являється припухлість, що зміщується при ковтанні. Важким ускладненням тиреоїдиту є розвиток гнійного медіастиніту. Іноді розвивається сепсис. Ось чому всім хворим показана госпіталізація з метою активного лікування

2. Негнійний тиреоїдит (гранулематозний тиреоїдит де Кервена-Крайла) обумовлений вірусною інфекцією. Захворювання за клінічними проявами схоже з гнійним тиреоїдитом, супроводжується болем у щитовидці.

3. Хронічний лімфоматозний тиреоїдит Хашимото. Захворювання відносять до аутоімунних органоспецифічних патологічних процесів, при яких антитіла, що утворюються в організмі, специфічні по відношенню до компонентів одного органу. При тиреоїдиті Хашимото під впливом невідомих причин щитовидна залоза починає продукувати змінені гормонально-неактивні йодпротеіни, що відрізняються від тиреоглобуліну. Проникаючи в кров, вони стають антигенами і утворюють антитіла проти ацинарних клітин щитовидної залози і тиреоглобуліну. Останні інактивують тиреоглобулін. Це призводить до порушення синтезу нормальних тиреоїдних гормонів, що зумовлює підвищення секреції ТТГ гіпофіза і гіперплазію щитовидної залози. У пізніх стадіях захворювання тиреоїдна функція залози знижена, накопичення в ній йоду знижується

Тиреоїдит Хашимото частіше виникає у жінок у віці старше 50 років. Захворювання розвивається повільно (1-4 роки). Єдиним симптомом протягом тривалого часу є збільшення щитовидної залози. На дотик він щільний, але не спаяний з навколишніми тканинами і рухається при пальпації Надалі з'являються дискомфорт і біль у щитовидці, ознаки гіпотиреозу. Регіонарні лімфатичні вузли не збільшені.

4. Хронічний фіброзний тиреоїдит Ріделя. Захворювання характеризується розростанням в щитовидці сполучної тканини, заміщующий її паренхіму, залученням в процес навколишніх тканин. Етіологія захворювання не встановлена

Щитовидна залоза дифузно збільшена, відзначається помірний біль в щитовидці, кам'янистій щільності, спаяна з оточуючими тканинами. Відзначаються помірні ознаки гіпотиреозу. Тиск на стравохід, трахею, судини і нерви зумовлюють відповідну симптоматику

5. Симптоми раку щитовидної залози (біль у горлі і шиї, біль у щитовидці при ковтанні та диханні) іноді приписують інфекційним захворюваньням, тому деяких випадках діагностика утруднюється. Щорічно лікарі реєструють більше 11 000 випадків захворювання на рак щитовидної залози, в основному серед жінок. До групи ризику даного захворювання найбільш схильні жінки старше 30 років, і особливо клімактеричного віку. Імовірність одужання становить більше 95% за умови діагностики захворювання на ранній стадії.

6. Підвищена активність щитовидної залози: гіпертиреоз - захворювання, при якому щитовидна залоза виробляє надмірну кількість гормонів. Це призводить до посилення обміну речовин, що викликає різку втрату ваги, виникнення відчуття жару і рясне потовиділення. Симптоми гіпертиреозу: тремтіння рук, подразливість і прискорене серцебиття, дискомфорт і біль у щитовидці. У жінок, хворих гіпертиреозом, зменшується тривалість та інтенсивність менструації.

Ендокринолог