Интрон А – описание препарата, инструкция по применению, отзывы

Интерфероны оказывают действие на клетки за счет связывания со специфическими рецепторами на их поверхности.

Результаты нескольких исследований свидетельствуют о том, что после связывания с клеточной мембраной интерферон вызывает сложную последовательность внутриклеточных реакций, в т.ч. индукцию определенных ферментов. Полагают, что хотя бы частично эти процессы и определяют клеточные эффекты интерферона, включая подавление репликации вирусов в инфицированных клетках, угнетение пролиферации клеток, а также иммуномодулирующие свойства интерферона — усиление фагоцитарной активности макрофагов и нарастание специфической цитотоксичности лимфоцитов по отношению к «клеткам-мишеням». Эти эффекты определяют терапевтическое действие интерферона.

Рекомбинантный интерферон альфа-2β оказывает антипролиферативное действие как в отношении культуры клеток человека и животных, так и в отношении ксенотрансплантатов опухолей человека и животных. Показана значительная иммуномодулирующая активность рекомбинантного интерферона альфа-2β in vitro. Рекомбинантный интерферон альфа-2β также подавляет репликацию вирусов in vitro и in vivo.

- лечение взрослых и детей (от 1 года) с хроническим гепатитом В с подтвержденной репликацией вируса гепатита В (наличие ДНК HBV или HBeAg в сыворотке крови) в сочетании с повышением активности АЛТ в плазме крови и гистологически подтвержденным активным воспалительным процессом и/или фиброзом печени;

- хронический гепатит С:

- монотерапия или в комбинации с рибавирином у взрослых больных, у которых повышена активность трансаминаз, отсутствуют признаки декомпенсации функции печени и определяется РНК HCV или антитела к вирусу гепатита С (anti-HCV) в сыворотке крови;

- у детей (от 3 лет) с компенсированным заболеванием печени, ранее не получавших лечение интерфероном альфа-2β, и у взрослых больных с рецидивом после терапии интерфероном альфа-2β (предпочтительнее в комбинации с рибавирином);

- лечение взрослых и детей от 1 года с папилломатозом гортани;

- лечение волосатоклеточного лейкоза у взрослых в виде монотерапии или в комбинации с рибавирином;

- хронический миелолейкоз (ХМЛ):

- монотерапия взрослых пациентов с ХМЛ при наличии филадельфийской хромосомы (Ph+) или транслокации bcr/abl (клинические данные показывают, что гематологическая ремиссия и цитогенетический ответ (большой/малый) достигается у большинства пациентов, при этом большой цитогенетический ответ определяют как количество Ph+-лейкозных клеток в костном мозге <34%, а малый — от 34 до 90%);

- комбинированная терапия в сочетании с цитарабином (во время первых 12 мес лечения позволяет существенно увеличить число больших цитогенетических ответов и значительно увеличить общую выживаемость больных по сравнению с монотерапией интерфероном альфа-2β после 3 лет лечения);

- лечение тромбоцитоза у взрослых больных с ХМЛ (некоторый эффект);

- в качестве поддерживающей терапии множественной миеломы у взрослых пациентов, достигших частичного ответа (уменьшение уровня парапротеина в сыворотке крови на 50%) после начальной индукционной терапии (удлиняет фазу плато, однако влияние препарата на общую выживаемость окончательно не установлено);

- лечение фолликулярной лимфомы (в сочетании с адекватной индукционной химиотерапией, например СНОР-режимом) с высокой опухолевой массой у взрослых больных при наличии хотя бы одного из признаков — большой размер опухоли (>7 см), вовлечение 3 или более лимфатических узлов (каждый >3 см), общие симптомы (снижение массы тела более чем на 10%, повышение температуры тела более 38 °C в течение более чем 8 дней, повышенное потоотделение по ночам), спленомегалия (граница селезенки выходит за область пупка), сдавление важных органов или возникновение компрессионного синдрома, вовлечение эпидурального пространства или орбитальной области, лейкемия, значительный выпот. Эффективность терапии Интроном® А у пациентов с фолликулярными неходжкинскими лимфомами низкой степени злокачественности и низкой опухолевой нагрузкой не была установлена;

- лечение больных саркомой Капоши на фоне СПИДа при отсутствии оппортунистических инфекций (если число клеток CD4 превышает 250/мм3);

- лечение взрослых больных с прогрессирующим раком почки;

- лечение карциноидных опухолей у взрослых больных при вовлечении лимфоузлов или с метастазами в печени и карциноидным синдромом;

- злокачественная меланома — адъювантная терапия взрослых больных, прооперированных по поводу первичной опухоли, при наличии высокого риска системного рецидива.

розчин для ін'єкцій 10 млн МО; флакон (флакончик) 1 мл, пачка картонна 1;
розчин для ін'єкцій 18 млн МО; флакон (флакончик) 3 мл, пачка картонна 1;
розчин для ін'єкцій 18 млн МО; шприц-ручка 1.2 мл з 6 голками і 6 серветками, пачка картонна 1;
розчин для ін'єкцій 25 млн МО; флакон (флакончик) 2.5 мл, пачка картонна 1;
розчин для ін'єкцій 30 млн МО; шприц-ручка 1.2 мл з 6 голками і 6 серветками, пачка картонна 1;
розчин для ін'єкцій 60 млн МО; шприц-ручка 1.2 мл з 6 голками і 6 серветками, пачка картонна 1;

Склад
Розчин для ін'єкцій 1 фл.
рекомбінантний інтерферон альфа-2b 10 млн МО, 18 млн МО, 25 млн МО
допоміжні речовини: натрію гідрофосфат безводний; натрію дигідрофосфату моногідрат; динатрію едетат; натрію хлорид; метакрезол (консервант); полісорбат 80; вода для ін'єкцій
у флаконах об'ємом по 1 мл / 10 млн МО (1 доза), 3 мл / 18 млн МО (6 доз по 3 млн МО), 2,5 мл / 25 млн МО (5 доз по 5 млн МО); в пачці картонній 1 флакон.

Розчин для ін'єкцій 1 шприц-ручка
рекомбінантний інтерферон альфа-2b 18 млн МО, 30 млн МО, 60 млн МО
допоміжні речовини: натрію гідрофосфат безводний; натрію дигідрофосфату моногідрат; динатрію едетат; натрію хлорид; метакрезол (консервант); полісорбат 80; вода для ін'єкцій
в шприц-ручках по 1,2 мл (6 доз по 3 млн МО - 18 млн МО; 6 доз по 5 млн МО - 30 млн МО; 6 доз по 10 млн МО - 60 млн МО); в комплекті з 6 голками і 6 серветками в пластиковому піддоні; в пачці картонній 1 комплект.

Інтерферони надають дію на клітини за рахунок зв'язування зі специфічними рецепторами на їх поверхні.

Результати декількох досліджень свідчать про те, що після зв'язування з клітинною мембраною інтерферон викликає складну послідовність внутрішньоклітинних реакцій, в т.ч. індукцію певних ферментів. Вважають, що хоча б частково ці процеси і визначають клітинні ефекти інтерферону, включаючи пригнічення реплікації вірусів в інфікованих клітинах, пригнічення проліферації клітин, а також імуномодулюючі властивості інтерферону - посилення фагоцитарної активності макрофагів і наростання специфічної цитотоксичності лімфоцитів по відношенню до «клітин-мішеней». Ці ефекти визначають терапевтичну дію інтерферону.

Рекомбінантний інтерферон альфа-2β виявляє антипроліферативну дію як у відношенні культури клітин людини і тварин, так і відносно ксенотрансплантатів пухлин людини і тварин. Показана значна імуномодулююча активність рекомбінантного інтерферону альфа-2β in vitro. Рекомбінантний інтерферон альфа-2β також пригнічує реплікацію вірусів in vitro і in vivo.

Фармакокінетику Інтрона® А вивчали у здорових добровольців при одноразовому введенні в дозі 5 млн МО / м2 в / м, п / к і за допомогою в / в інфузії протягом 30 хв. Середні концентрації інтерферону в сироватці крові були порівнянні після п / к і в / м введення. При цьому Сmax досягалася через 3-12 год; T1 / 2 як після в / м, так і після п / к введення склав приблизно 2-3 год: зміст інтерферону через 16-24 г в сироватці крові не визначалося. Біодоступність препарату при п / к введенні склала 100%.

Після в / в введення концентрація інтерферону в плазмі досягла максимальних величин (135-273 МО / мл) в кінці інфузії, потім знижувалася трохи швидше, ніж після п / к або в / м ін'єкцій, і не визначалася через 4 год після закінчення інфузії; T1 / 2 складав близько 2 годин.

Концентрація інтерферону в сечі була нижчою визначається величини незалежно від шляху введення.

У пацієнтів, які отримували Інтрон® А в ході проведення контрольованих клінічних досліджень, визначали інтерферон-нейтралізуючі антитіла. Частота їх виявлення становила 2,9% у хворих, які отримували терапію Інтроном® А з приводу онкологічного захворювання, і 6,2% у пацієнтів з хронічним гепатитом. Титри антитіл були низькими практично у всіх випадках, а їх виявлення не пов'язують зі зниженням ефективності терапії або іншими аутоімунними порушеннями.

Доклінічні дані з безпеки препарату

Незважаючи на те, що інтерферон вважається видоспецифічною речовиною, були проведені дослідження його токсичності у тварин.

Введення людського рекомбінантного інтерферону альфа-2β протягом 3 міс. не супроводжувалося ознаками токсичності у мишей, щурів, кроликів. Введення препарату мавпам cynomolgus протягом 3 міс. щодня в дозі 20 · 106 МО / кг / сут також не привело до появи помітних ознак токсичності.

Збільшення дози у мавп до 100 · 106 МО / кг / добу протягом 3 міс. призводило до токсичного ефекту.

У дослідженнях із застосуванням інтерферону у людиноподібних приматів спостерігалися порушення менструального циклу.

Результати досліджень впливу інтерферону альфа-2β на репродуктивність у тварин вказують на відсутність тератогенного ефекту у щурів і кроликів. Препарат також не впливає на перебіг вагітності, розвиток плоду і репродуктивну функцію у потомства щурів, які отримували інтерферон альфа-2β.

У дослідженнях, проведених на макак-резусів, показано, що застосування високих доз (перевищують рекомендовані в 90 і 180 разів) інтерферону альфа-2β викликає аборти.

При проведенні відповідних досліджень не встановлено мутагенної дії інтерферону альфа-2β.

Клінічні дані щодо застосування інтерферону альфа-2β під час вагітності відсутні.

В експериментальних дослідженнях на тваринах виявлено токсичну дію на репродуктивність. Значення цих даних для людини не відомо.

Під час вагітності Інтрон® А застосовують тільки в тих випадках, коли очікувана користь від терапії для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Невідомо, чи виділяються компоненти препарату Інтрон® А з грудним молоком.

Через можливий ризик небажаних ефектів препарату у немовлят, що знаходяться на грудному вигодовуванні, при необхідності застосування препарату у матері слід припинити годування груддю.

- підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату;

- важкі захворювання серцево-судинної системи (в т.ч. серцева недостатність в стадії декомпенсації, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, важка аритмія);

- виражені порушення функції печінки або нирок, в т.ч. викликані метастазами, хронічний гепатит з цирозом печінки у стадії декомпенсації, хронічний гепатит у пацієнтів, які отримували або одержують імунодепресанти (за винятком короткочасного курсу терапії ГКС), аутоімунний гепатит;

- епілепсія та інші порушення функції ЦНС, психічні захворювання та розлади у дітей та підлітків;

- аутоімунне захворювання в анамнезі;

- Застосування імунодепресантів після трансплантації;

- Захворювання щитовидної залози у випадку, якщо воно не контролюється відповідною терапією;

- Кліренс креатиніну нижче 50 мл / хв - при призначенні в комбінації з рибавірином;

- Вагітність;

- Період лактації;

- Призначення чоловікам, партнерки яких вагітні.

З обережністю: психічні захворювання в анамнезі.

При призначенні Інтрона® А в комбінації з рибавірином слід також враховувати протипоказання, зазначені в інструкції по застосуванню рибавірину.

Грипоподібні симптоми: часто - лихоманка, озноб, болі в кістках, суглобах, очах, міалгія, головний біль, підвищене потовиділення, запаморочення.
З боку травної системи: можливе зменшення апетиту, нудота, блювання, діарея, запор, порушення смакових відчуттів, сухість у роті, зменшення маси тіла, слабо виражені болі в животі, невеликі зміни показників функції печінки (зазвичай нормалізуються після закінчення лікування).

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: рідко - запаморочення, погіршення розумової діяльності, порушення сну, порушення пам'яті, неспокій, нервозність, агресивність, ейфорія, депресія (після тривалого лікування), парестезії, невропатія, тремор; в окремих випадках - схильність до самогубства, сонливість.

З боку серцево-судинної системи: можливі - тахікардія (при лихоманці), артеріальна гіпотензія або гіпертензія, аритмія; в окремих випадках - порушення діяльності серцево-судинної системи, ІХС, інфаркт міокарда.

З боку дихальної системи: рідко - болі в грудях, кашель, невелика задишка; в окремих випадках - пневмонія, набряк легені.

З боку системи кровотворення: можлива незначна лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія.
Дерматологічні реакції: можливі свербіж, оборотна алопеція.

Інші: рідко - м'язова скутість; у поодиноких випадках - антитіла до природних чи рекомбінантним інтерферонам.

П/к, в/в (только при злокачественной меланоме).

Лечение назначает врач, имеющий опыт лечения соответствующего заболевания.
За рішенням лікаря пацієнт може самостійно вводити препарат ок для продовження підібраного режиму терапії.

Хронічний гепатит В. Рекомендована доза для дорослих - від 30 до 35 млн ME в тиждень п / к або в дозі 5 млн МО щодня, або 10 млн МО 3 рази на тиждень протягом 4 міс (16 тижнів).

Дітям від 1 року до 17 років включно Інтрон® А вводиться п / ш у початковій дозі 3 млн МО / м2 3 рази на тиждень (через день) протягом першого тижня лікування з подальшим збільшенням дози до 6 млн МО / м2 (максимум - до 10 млн МО / м2) 3 рази на тиждень (через день). Тривалість курсу лікування 4-6 міс (16-24 тижнів).

Лікування припиняють при відсутності позитивної динаміки (за даними дослідження ДНК вірусу гепатиту В (HBV) після 3-4 місяців лікування препаратом в максимальній переносимої дозі.

Рекомендації по корекції дози: дозу препарату слід зменшити на 50% при розвитку порушень з боку системи кровотворення (лейкоцити менше +1500 / мм3, гранулоцити - менш 1000 / мм3 у дітей і менш 750 / мм3 у дорослих, тромбоцити - менш 100000 / мм3 у дітей і менш 50000 / мм3 у дорослих).

Терапію слід припинити у разі вираженої лейкопенії (лейкоцити - менш 1200 / мм3), нейтропенії (гранулоцити - менше 750 / мм3 у дітей і менш 500 / мм3 у дорослих) або тромбоцитопенії (тромбоцити - менше 70000 / мм3 у дітей і менш 30000 / мм3 у дорослих). Лікування може бути відновлено в колишній дозі після нормалізації або повернення до вихідного рівня числа лейкоцитів, гранулоцитів і тромбоцитів.

Хронічний гепатит С

П / к в дозі 3 млн ME 3 рази на тиждень (через день) в якості монотерапії або в комбінації з рибавірином (дози та рекомендації щодо їх підбору - див. «Інструкція по застосуванню рибавірину в капсулах у складі комбінованої терапії» ).

Лікування хворих з рецидивом після курсу монотерапії альфа-інтерфероном. Інтрон® А призначають тільки в комбінації з рибавірином. На підставі результатів клінічних досліджень, що проводилися протягом 6 міс., рекомендована тривалість комбінованого лікування з рибавірином становить 6 міс.

Лікування хворих, які раніше не отримували терапії. Ефективність Інтрона® А підвищується при одночасному застосуванні з рибавірином. Монотерапію препаратом проводять тільки при наявності протипоказань до застосування або непереносимості рибавірину.

Застосування ® Інтрон А в комбінації з рибавірином. На підставі результатів клінічних досліджень, що проводилися протягом 12 міс., рекомендована тривалість комбінованої терапії з рибавірином становить не менше 6 міс.

У пацієнтів з генотипом 1 вірусу і високим вмістом РНК вірусу (за результатами дослідження, проведеного до початку терапії), у яких до кінця перших 6 міс. терапії в сироватці крові не визначається РНК вірусу гепатиту С (РНК HCV), лікування продовжують ще 6 міс. ( тобто в цілому 12 міс). При прийнятті рішення про проведення комбінованої терапії протягом 12 міс. слід також брати до уваги інші негативні прогностичні фактори: вік старше 40 років, чоловіча стать, прогресуючий фіброз. При проведенні клінічних досліджень встановлено, що у пацієнтів, у яких після 6 міс. терапії раніше визначається РНК HCV, продовження лікування не призводить до елімінації РНК HCV.

При використанні Інтрона® А в комбінації з рибавірином слід проводити ретельне спостереження за пацієнтами з порушеннями функції печінки та пацієнтами старше 50 років у зв'язку з можливим розвитком анемії.

Дітям від 3 років і старше - п / к по 3 млн МО / м2 2 рази на тиждень в комбінації з пероральним прийомом рибавірину в дозі 15 мг / кг щодня, розділяючи цю дозу на ранкову і вечірню.

Монотерапія Інтроном® А. Рекомендують застосовувати протягом, принаймні, 3-4 міс., після цього слід провести визначення РНК HCV. Потім лікування продовжують тільки в тому випадку, якщо РНК HCV не виявлено.

Для пацієнтів, що добре переносять терапію, з нормалізацією АЛТ на 16 тижнів лікування, рекомендований курс лікування - від 18 до 24 міс.

Папіломатоз гортані

Рекомендована доза - 3 млн МО / м2 п / к 3 рази на тиждень (через день). Лікування починають після хірургічного (лазерного) видалення пухлинної тканини. Дозу підбирають з урахуванням переносимості препарату. Для досягнення позитивної відповіді може знадобитися проведення терапії протягом більш ніж 6 міс.

Волосатоклітинний лейкоз

Рекомендована доза Інтрона® А для п / к введення пацієнтам після спленектомії і без неї становить 2 млн МО / м2 3 рази на тиждень. У більшості випадків нормалізація одного і більше гематологічних показників настає через 1-2 місяці лікування. Для нормалізації показників периферичної крові (числа лейкоцитів, тромбоцитів і рівня гемоглобіну) може знадобитися до 6 місяців лікування. Такого режиму дозування слід дотримуватися постійно, якщо тільки при цьому не відбувається швидке прогресування захворювання або виникнення важкої непереносимості препарату.

Хронічний мієлолейкоз. Рекомендована доза - від 4 до 5 млн МО / м2 щодня, п / к.

У деяких випадках ефективною є комбінація Інтрона® А в дозі 5 млн МО / м2, призначуваного щодня п / к, з цитарабіном (Ara-С) в дозі 20 мг / м2 п / к протягом 10 днів на місяць (максимальна добова доза - 40 мг). Після нормалізації числа лейкоцитів Інтрон А® вводять в максимальній переносимої дозі (від 4 до 5 млн МО / м2 / добу) для підтримки гематологічної ремісії. Інтрон® А слід відмінити через 8-12 тижнів лікування, якщо до цього часу не досягнуто, принаймні, часткова гематологічна ремісія або клінічно значиме зниження числа лейкоцитів.

Тромбоцитоз у хворих на хронічний мієлолейкоз. Рекомендуються ті ж дози, що і при лікуванні хронічного мієлолейкозу. Корекція дози, використовувана для контролю числа лейкоцитів, може також застосовуватися для контролю числа тромбоцитів. Клінічні дані свідчать про те, що приблизно в 1/4 (26%) хворих на хронічний мієлолейкоз відзначається супутній тромбоцитоз (число тромбоцитів більше 500 · 109 / л). Зниження числа тромбоцитів вдавалося домогтися у всіх хворих після 2 місяців лікування. Число тромбоцитів ніколи не було менше 80 · 109 / л, при щомісячному контролі.

Множинна мієлома

Підтримуюча терапія: пацієнтам, у яких в результаті індукційної терапії досягнута фаза плато (зменшення парапротеїну більш ніж на 50%), Інтрон® А можна призначати як монотерапії - п / к в дозі 3 млн МО / м2 3 рази на тиждень.

Фолікулярна лімфома

У поєднанні з хіміотерапією Інтрон® А призначають п / к в дозі 5 млн ME 3 рази на тиждень (через день) протягом 18 міс. Рекомендують використовувати СНОР-режими хіміотерапії. Клінічні дані є лише по застосуванню CHVP (комбінація циклофосфаміду, доксорубіцину, теніпозід і преднізолону) у вигляді 6-місячних циклів і наступних 6 циклів, що проводяться 1 раз на 2 міс.

Саркома Капоші, пов'язана зі СНІДом. Оптимальна доза не встановлена. Продемонстрована ефективність Інтрона® А в дозі 30 млн МО / м2 при введенні 3-5 разів на тиждень п / к. Препарат також застосовували в менших дозах (10-12 млн МО / м2 / добу) без помітного зниження ефективності. Якщо захворювання стабілізується або є клінічний відповідь на лікування, терапію продовжують до тих пір, поки не буде відзначений ріст пухлини або не буде потрібно відміна препарату через розвиток важкої опортуністичної інфекції або побічного ефекту. Терапія може проводитися в амбулаторних умовах.

Одночасне застосування з зидовудином. У клінічних дослідженнях хворі зі СНІДом і саркомою Капоші отримували Інтрон® А в поєднанні з зидовудином. У більшості випадків добре переносилася пацієнтами наступна схема лікування: Інтрон® А в дозі 5-10 млн МО / м2; зидовудин - 100 мг кожні 4 год. Основним токсичним ефектом, що обмежує дозу, була нейтропенія.

Лікування Інтроном® А можна почати з дози 3-5 млн МО / м2 / добу. Через 2-4 тижні доза може бути збільшена на 5 млн МО / м2 / добу - до 10 млн МО / м2 / добу, з урахуванням переносимості; доза зидовудину може бути підвищена до 200 мг кожні 4 год. Дозу слід підбирати індивідуально - з урахуванням ефективності і переносимості.

Рак нирки. Монотерапія: оптимальна доза і схема застосування не встановлені. Інтрон® А застосовували п / к в дозах від 3 до 30 млн МО / м2 3 або 5 разів на тиждень або щодня. Максимальний ефект спостерігався при п / к застосуванні в дозах від 3-10 млн МО / м2 3 рази на тиждень.

У комбінації з іншими лікарськими засобами, такими як ІЛ-2: оптимальна доза не встановлена. У комбінації з ІЛ-2 Інтрон® А застосовували п / к в дозах від 3-20 млн МО / м2. У клінічних дослідженнях частота відповіді на лікування була максимальною при п / к введенні Інтрона® А в дозі 6 млн МО / м2 3 рази на тиждень; дозу підбирали індивідуально під час лікування.

Карциноїдна пухлини

Стандартна доза - 5 млн ME (3-9 млн ME) п / к 3 рази на тиждень (через день). У пацієнтів з поширеним процесом може знадобитися застосування дози до 5 млн ME щодня. При хірургічному лікуванні терапію Інтроном® А тимчасово призупиняють - на час операції і відновного періоду після неї. Терапію препаратом продовжують до тих пір, поки спостерігається клінічна відповідь на проведене лікування.

Злоякісна меланома

Для індукції післяопераційної ремісії Інтрон® А - в / в в дозі 20 млн МО / м2 / добу 5 днів на тиждень протягом 4 тижнів. Розраховану таким чином дозу додають до 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду і вводять у вигляді інфузії протягом 20 хв. Лікування слід починати в період до 56 днів після хірургічного втручання. Для підтримуючої терапії рекомендована доза становить 10 млн ME / м2 п / к 3 рази на тиждень (через день) протягом 48 тижнів.

При розвитку тяжких побічних ефектів під час терапії Інтроном® А (зокрема при зниженні числа гранулоцитів менше 500 / мм3 або підвищенні АЛТ / АСТ до значень, що перевищують верхню межу норми у 5 разів) застосування препарату тимчасово припиняють до нормалізації показників. Потім лікування відновлюють, використовуючи дозу, зменшену на 50%. Якщо непереносимість зберігається або число гранулоцитів зменшується до 250 / мм3, або активність АЛТ і / або ACT зростає до значень, що перевищують верхню межу норми в 10 разів, препарат відміняють.

Хоча оптимальна (мінімальна) доза для досягнення адекватного клінічного ефекту не встановлена, Інтрон® А слід призначати в рекомендованих дозах з урахуванням їх можливої ​​корекції через токсичної дії, як описано вище.

Правила приготування і введення розчинів

Перед введенням необхідно візуально переконатися у відсутності видимих ​​частинок і зміни кольору розчину. Вміст флакона або шприц-ручки використовують для лікування тільки одного пацієнта.

Інтрон® А розчин для ін'єкцій у флаконах можна використовувати для в / в або п / к введення відразу ж після набору з флакона необхідної дози за допомогою стерильного шприца для ін'єкцій (скляного або пластикового).

Приготування розчину для в / в введення. Інфузію слід проводити негайно після приготування розчину. Для вимірювання необхідної дози препарату можна використовувати флакон будь-якого обсягу; при цьому кінцева концентрація інтерферону альфа-2β в розчині натрію хлориду повинна бути не менше 0,3 млн МО / мл. Відповідну дозу препарату набирають з флакона, додають до 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду в мішок з ПВХ або скляний флакон для інфузій і вводять в / в крапельно протягом 20 хв.

Неприпустимо одночасне введення інших препаратів разом з Інтроном® А.

Застосування інших розчинників неприпустимо.

Інтрон® А розчин для ін'єкцій у шприц-ручках вводять п / к відразу ж після приєднання голки для ін'єкцій і набору необхідної дози.

Препарат слід дістати з холодильника за 30 хв. до проведення ін'єкції, щоб розчин нагрівся до кімнатної температури (до 25°C).

Після розкриття упаковки препарат рекомендується використовувати протягом 4 тижнів за умови зберігання при температурі від 2 до 8°C. Для введення кожної дози слід використовувати нову голку. Після ін'єкції голку слід викинути, а шприц-ручку негайно помістити в холодильник.

До теперішнього часу не описано випадків передозування, що супроводжуються якими-небудь клінічними симптомами.

Лікування: як і при передозуванні будь-якого ЛЗ - симптоматична терапія, моніторування функцій життєво важливих органів, регулярний контроль стану пацієнта.

З обережністю слід застосовувати Інтрон® А одночасно з опіоїдними анальгетиками, снодійними і седативними засобами, препаратами, потенційно надають мієлосупресивний ефект, такими як зидовудин.

Інтерферони можуть впливати на окислювальні метаболічні процеси. Це слід враховувати при одночасному застосуванні з препаратами, які метаболізуються шляхом окислення (у т.ч. з похідними ксантину - амінофіліном і теофіліном). При одночасному застосуванні Інтрона® А з теофіліном необхідно контролювати концентрацію останнього в сироватці крові і при необхідності коректувати режим дозування.

При застосуванні Інтрона® А в комбінації з хіміотерапевтичними препаратами (цитарабін, циклофосфамід, доксорубіцин, Теніпозід) підвищується ризик розвитку токсичних ефектів (їх тяжкості та тривалості), які можуть бути загрозливими для життя чи призвести до летального результату (внаслідок підвищеної токсичності при спільному застосуванні препаратів ).

При спільному застосуванні Інтрона® А і гідроксімочевини може підвищуватися частота розвитку шкірного васкуліту.

Фармацевтична взаємодія. Інтрон® А можна змішувати з іншими лікарськими речовинами крім 0,9% розчину натрію хлориду.

Для всіх пацієнтів. У випадку розвитку реакцій гіперчутливості негайного типу (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) при застосуванні Інтрона® А, препарат слід негайно відмінити і призначити відповідне лікування. Минуща шкірний висип не вимагає припинення лікування.

При розвитку тяжких та середньої тяжкості побічних ефектів може знадобитися корекція режиму дозування або, в деяких випадках, припинення терапії. У разі появи на тлі застосування Інтрона® А ознак порушення функції печінки за хворим необхідно встановити ретельне спостереження і при прогресуванні симптомів відмінити препарат.

На тлі застосування Інтрона® А або протягом 2 днів після відміни лікування можливий розвиток артеріальної гіпотензії, що вимагає призначення відповідної терапії.

При лікуванні Інтроном® А необхідно забезпечити адекватну гідратацію організму шляхом додаткового введення рідини, тому в деяких випадках артеріальна гіпотензія може розвинутися в результаті зменшення ОЦК.

Лихоманка може бути проявом грипоподібного синдрому, часто зустрічається при застосуванні інтерферону альфа-2β, проте слід виключити інші причини її виникнення.

Інтрон® А з обережністю призначають пацієнтам з важкими хронічними захворюваннями, такими як ХОЗЛ, цукровий діабет зі схильністю до кетоацидозу. Особлива обережність вимагається при застосуванні препарату у пацієнтів з порушенням згортання крові (в т.ч. з тромбофлебитами, тромбоемболія легеневої артерії), а також при вираженій мієлосупресії.

У пацієнтів, які отримували терапію інтерфероном альфа (в т.ч. і Інтроном® А), в окремих випадках спостерігаються пневмоніти і пневмонії (у деяких випадках з летальним результатом) неясної етіології. Подібні симптоми зустрічалися частіше на тлі застосування «шосаікото» - кошти китайської народної медицини рослинного походження. Будь-якому пацієнту з кашлем, пропасницею, задишкою або іншими симптомами з боку дихальної системи необхідно провести рентгенологічне дослідження грудної клітини. При виявленні інфільтрату або інших порушень функції легень за пацієнтом слід ретельно спостерігати і при необхідності скасувати терапію Інтроном® А. Своєчасна відміна інтерферону альфа і призначення ГКС сприяє купіруванню легеневих синдромів.

Порушення з боку органів зору з'являються зазвичай після декількох місяців лікування, але їх виникнення описано і після менш тривалої терапії. Всім пацієнтам необхідно провести офтальмологічне обстеження до початку терапії. При скаргах на порушення зору, зміна полів зору або будь-які інші офтальмологічні порушення необхідна негайна консультація окуліста. Пацієнтам із захворюваннями, при яких можуть відбуватися зміни сітківки, наприклад цукровим діабетом або артеріальною гіпертензією, рекомендується під час терапії Інтроном® А регулярно проходити офтальмологічний огляд. При появі або посиленні розладів зору слід розглянути питання про припинення терапії Інтроном® А.

Серйозні психічні порушення, зокрема депресія, суїцидальні думки та спроби, психоз, включаючи галюцинації, агресивна поведінка, в т.ч. спрямоване на інших людей, є відомими побічними ефектами альфа-інтерферонів. Суїцидальні думки та спроби частіше відзначалися у пацієнтів дитячого, в першу чергу підліткового віку (2,4%), ніж у дорослих (1%).

Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з анамнестичними вказівками на наявність психічних розладів.

У випадку розвитку у пацієнта змін з боку психічної сфери та / або ЦНС, включаючи розвиток депресії, рекомендується спостереження лікаря за таким пацієнтом протягом усього періоду лікування, а також протягом 6 міс. після його закінчення. Зазначені побічні ефекти зазвичай є швидко оборотними після припинення терапії, проте в деяких випадках було потрібно до 3 тижнів для їх повного зворотного розвитку. Якщо симптоми розладу психіки немає регресують або погіршуються, з'являються суїцидальні думки або агресивна поведінка, спрямоване на інших людей, рекомендується припинити лікування Інтроном® А і забезпечити консультацію психіатра.

У деяких пацієнтів, особливо літніх, які отримували препарат у високих дозах, спостерігалися порушення свідомості, кома і судоми, включаючи випадки розвитку енцефалопатії. У разі неефективності зниження дози та / або медикаментозної корекції цих порушень, слід вирішити питання про припинення терапії Інтроном® А.

Пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад інфарктом міокарда, хронічною серцевою недостатністю, аритмією) потрібне ретельне медичне спостереження при призначенні Інтрона® А. Пацієнтам із захворюваннями серця і / або прогресуючим онкологічним захворюванням рекомендується проведення ЕКГ до і під час терапії Інтроном® А. Виникаюча аритмія (в основному надшлуночкова), як правило, піддається стандартної терапії, але може зажадати і скасування Інтрона® А.

Інтрон® А не призначають пацієнтам з псоріазом та саркоїдозом через можливість загострення цих захворювань, за винятком випадків, коли передбачувана користь від лікування виправдовує потенційний ризик.

Попередні дані свідчать про те, що терапія інтерфероном альфа може підвищити ризик відторгнення трансплантата нирки. Повідомлялося також про відторгнення трансплантата печінки, однак причинно-наслідкового зв'язку цього явища з терапією альфа-інтерфероном не встановлено.

При лікуванні альфа-інтерферонами відзначалися поява аутоантитіл і виникнення аутоімунних захворювань. Ризик цих явищ вище у пацієнтів з наявною схильністю до аутоімунних захворювань.

При появі симптомів, схожих з проявами аутоімунних захворювань, слід провести ретельне обстеження пацієнта і оцінити можливість продовження терапії інтерфероном.

При монотерапії Інтроном® А рідко спостерігалися гіпо- або гіпертиреоз. У клінічних дослідженнях у 2,8% пацієнтів, які отримували Інтрон® А, розвивалася патологія щитовидної залози, яка контролювалася відповідною терапією. Механізм розвитку такої дії невідомий. Перед початком терапії Інтроном® А слід визначити концентрацію ТТГ. При виявленні будь-якої патології необхідно провести відповідне лікування. Якщо медикаментозна терапія дозволяє підтримувати ТТГ на рівні норми, то призначення Інтрона® А можливо. Якщо під час лікування виникла підозра на порушення функції щитовидної залози, слід визначити рівень ТТГ. При порушеній функції щитовидної залози лікування Нітроном® А може бути продовжено, якщо рівень ТТГ вдається підтримувати в межах норми за допомогою медикаментозних засобів. Скасування Інтрона® А не призводила до відновлення функції щитовидної залози.

Необхідно припинити терапію Інтроном® А пацієнтів з хронічним гепатитом при подовженні часу згортання крові, тому це може бути ознакою декомпенсації функції печінки.

Для пацієнтів з хронічним гепатитом С. При застосуванні Інтрона® А в комбінації з рибавірином слід керуватися також інструкцією по медичному застосуванню рибавірину.

У клінічних випробуваннях всім пацієнтам перед початком терапії Інтроном® А проводили біопсію печінки. Проте в певних випадках (в т.ч. у хворих з генотипами 2 і 3 вірусу) лікування може бути розпочато без гістологічного підтвердження діагнозу. При вирішенні питання про необхідність попереднього проведення біопсії слід керуватися існуючими рекомендаціями по тактиці ведення таких хворих.

Одночасне інфікування вірусом гепатиту С та ВІЛ. У пацієнтів, інфікованих одночасно вірусом гепатиту С та ВІЛ і отримують високоактивну антиретровірусну терапію (ВААРТ) може розвиватися молочнокислий ацидоз. У зв'язку з цим при призначенні Нітрона® А і рибавірину на додаток до ВААРТ слід проявляти підвищену обережність.

Маючи сформований цироз ризик декомпенсації функції печінки і смерті у хворих, інфікованих одночасно вірусом гепатиту С та ВІЛ, підвищений. Призначення Інтрона® А (без рибавірину або в комбінації з рибавірином) на додаток до проведеної терапії у даної групи хворих може ще більше збільшити цей ризик.

Одночасне проведення хіміотерапії. Застосування Інтрона® А в комбінації з хіміотерапевтичними препаратами (цитарабін, циклофосфамід, доксорубіцин, Теніпозід) підвищує ризик розвитку токсичних ефектів (сприяє посиленню їх тяжкості та збільшенню тривалості), які можуть загрожувати життю або привести до летального результату (внаслідок підвищеної токсичності при спільному застосуванні препаратів). Найбільш частими токсичними ефектами є мукозити, діарея, нейтропенія, порушення функції нирок і електролітного балансу. Враховуючи ризик і тяжкість токсичних ефектів, необхідно ретельно підбирати дози Інтрона® А і хіміотерапевтичних засобів.

Дані лабораторних досліджень. Перед початком лікування Інтроном® А і систематично в процесі терапії всім пацієнтам проводять загальний клінічний аналіз крові (з визначенням лейкоцитарної формули і числа тромбоцитів), біохімічних показників крові, включаючи визначення рівня електролітів, печінкових ферментів, білірубіну, загального білка та креатиніну.

Під час терапії пацієнтів з хронічним гепатитом В або С рекомендується наступна схема проведення контролю лабораторних показників: 1, 2, 4, 8, 12, 16 тижнів і потім щомісячно, навіть після припинення терапії, до рішення лікаря про його необхідність. Якщо АЛТ підвищується до величини, вдвічі або більше перевищує вихідне значення, лікування Інтроном® А можна продовжувати, за умови відсутності ознак печінкової недостатності. При цьому визначення ACT, ПВ, ЩФ, альбуміну і білірубіну слід проводити через кожні 2 тижні.

У пацієнтів зі злоякісною меланомою функцію печінки і число лейкоцитів слід контролювати щотижня під час першої фази лікування (індукції ремісії) і щомісяця - при проведенні підтримуючої терапії.

При призначенні Інтрона® А в комбінації з рибавірином пацієнтам зі зниженою функцією нирок і у віці старше 50 років, за ними слід встановити ретельне спостереження у зв'язку з можливим розвитком анемії.

Застосування в педіатрії. Інтрон® А може застосовуватися у дітей від 1 року при хронічному гепатиті В і папіломатозі гортані. Клінічні дані щодо застосування Інтрона® А у дітей з іншою патологією відсутні.

Пацієнти жіночої статі і партнерки пацієнтів чоловічої статі повинні застосовувати 2 способу контрацепції під час лікування і протягом 6 місяців після його завершення.

У жінок, які отримували терапію людськими лейкоцитарними інтерфероном, відзначалося зниження рівня естрадіолу і прогестерону.

Препарат слід з обережністю застосовувати у чоловіків репродуктивного віку.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Пацієнта необхідно попередити про можливість розвитку слабкості, сонливості, порушень свідомості на фоні терапії і рекомендувати уникати керування транспортними засобами та механізмами.

Утилізацію використаних флаконів і шприц-ручок проводять відповідно до діючого порядку.

Допускається транспортування при температурі до 25 ° C не більше 7 днів. Протягом цього періоду препарат може бути повернений на подальше зберігання в холодильник (температура зберігання від 2 до 8 ° C), термін придатності препарату при цьому зберігається. Якщо ж препарат не був використаний і повернений на зберігання в холодильник протягом 7 днів, то його подальше застосування не рекомендується.

При температурі 2-8 ° C (Не заморожувати).

12 мес.

L Противоопухолевые препараты и иммуномодуляторы

L03 Иммуноcтимуляторы

L03A Цитокины и иммуномодуляторы

L03AB Интерфероны

L03AB01 Интерферон альфа