Криптококкоз, включая криптококковый менингит и другие локализации данной инфекции (в т.ч. легкие, кожа), как у больных с нормальным иммунным ответом, так и у больных с различными формами иммуносупрессии (в т.ч. у больных СПИДом, при трансплантации органов); может использоваться для - - Профилактики криптококковой инфекции у больных СПИДом.

- Генерализованный кандидоз, включая кандидемию, диссеминированный кандидоз и другие формы инвазивных кандидозных инфекций (инфекции брюшины, эндокарда, глаз, дыхательных и мочевых путей). Лечение может проводиться у больных со злокачественными новообразованиями, больных отделений интенсивной терапии, больных, проходящих курс цитостатической или иммуносупрессивной терапии, а также при наличии других факторов, предрасполагающих к развитию кандидоза.

- Кандидоз слизистых оболочек, в т.ч. полости рта и глотки (включая атрофический кандидоз полости рта, связанный с ношением зубных протезов), пищевода, неинвазивные бронхолегочные кандидозы, кандидурия, кандидозы кожи; профилактика рецидива орофарингеального кандидоза у больных СПИДом.

- Генитальный кандидоз: вагинальный кандидоз (острый и хронический рецидивирующий), профилактическое применение с целью уменьшения частоты рецидивов вагинального кандидоза (3 и более эпизодов в год); кандидозный баланит.

- Профилактика грибковых инфекций у больных со злокачественными новообразованиями, которые предрасположены к таким инфекциям в результате химиотерапии цитостатиками или лучевой терапии.

- Микозы кожи, включая микозы стоп, тела, паховой области; отрубевидный лишай, онихомикоз; кандидоз кожи.

- Глубокие эндемические микозы, включая кокцидиоидомикоз, паракокцидиомикоз, споротрихоз и гистоплазмоз у больных с нормальным иммунитетом.

Форма выпуска

Капсули 1 капс.
флуконазол 50 мг
100 мг
150 мг

Фармакодинамика

Фармакокинетика

Ефективний при опортуністичних мікозах, у т.ч. викликаних Candida spp., Cryptococcus neoformans, Microsporum spp., Trichophyton spp. Показана також активність флуконазолу на моделях ендемічних мікозів, включаючи інфекції, викликані Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis і Histoplasma capsulatum.

Концентрації в плазмі знаходяться в прямо пропорційній залежності від дози. 90% рівень рівноважної концентрації досягається до 4-5 дня лікування (при прийомі 1 раз на добу). Введення в перший день ударної дози, в 2 рази перевищує звичайну добову дозу, дозволяє досягти рівня, відповідного 90% рівноважної концентрації, до другого дня. Об'єм розподілу наближається до загального вмісту води в організмі. Зв'язування з білками плазми - 11-12%.

Добре проникає в усі біологічні рідини організму. Концентрації препарату в слині і мокроті аналогічні його рівням у плазмі. У хворих на грибковий менінгіт вміст флуконазолу в спинно-мозкової рідини досягає 80% від рівня його в плазмі. У роговому шарі, епідермісі, дермі і потовій рідині досягаються високі концентрації, які перевищують сироваткові. Виводиться в основному нирками; приблизно 80% введеної дози виводиться з сечею в незміненому вигляді. T1 / 2 - близько 30 ч. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну. Метаболітів флуконазолу в периферичної крові не виявлено.

Использование во время беременности

Застосування у вагітних недоцільно, за винятком важких або таких, що загрожують життю форм грибкових інфекцій, якщо передбачуваний ефект перевищує можливий ризик для плоду. Флуконазол знаходиться в грудному молоці в такій же концентрації, як і в плазмі, тому його призначення в період лактації не рекомендується.

Противопоказания к применению

Підвищена чутливість до компонентів препарату або близьким за структурою азольних сполук, одночасний прийом терфенадину або астемізолу та інших препаратів, які подовжують інтервал QT; дитячий вік (до 6 міс).

Побочные действия

З боку травної системи: нудота, діарея, метеоризм, абдомінальні болі; рідко - порушення функції печінки (гіпербілірубінемія, підвищення активності АЛТ, АСТ, ЛФ).

З боку нервової системи: головний біль; рідко - судоми.

З боку органів кровотворення: рідко - лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз.

Алергічні реакції: шкірний висип; рідко - злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактоїдні реакції.

Інші: рідко - порушення функції нирок, алопеція, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.

Способ применения и дозы

Всередину

Дорослим при криптококовому менінгіті та криптококових інфекціях інших локалізацій у 1-й день звичайно призначають 400 мг, потім продовжують лікування в дозі 200-400 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування при криптококових інфекціях залежить від клінічної ефективності, підтвердженої мікологічним дослідженням; при криптококовому менінгіті його звичайно продовжують, принаймні, 6-8 тижнів.

Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД, після завершення повного курсу первинного лікування, флуконазол призначають у дозі 200 мг / добу протягом тривалого періоду часу.

При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях доза звичайно становить 400 мг у першу добу, потім - по 200 мг. При недостатній клінічній ефективності доза може бути збільшена до 400 мг / добу. Тривалість терапії залежить від клінічної ефективності.

При орофарингеальному кандидозі зазвичай призначають по 50-100 мг 1 раз на добу, тривалість лікування - 7-14 днів. При необхідності, у хворих з вираженим зниженням імунітету, лікування може бути більш тривалим.

При атрофічному кандидозі порожнини рота, пов'язаному з носінням зубних протезів, флуконазол зазвичай призначають по 50 мг 1 раз на добу протягом 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними засобами для обробки протеза.

При інших локалізаціях кандидозу (за винятком генітального кандидозу), наприклад при езофагіті, неінвазивному бронхолегеневому ураженні, кандидурії, кандидозі шкіри і слизових оболонок та ін., ефективна доза звичайно становить 50-100 мг / добу при тривалості лікування 14-30 днів. Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих зі СНІД після завершення повного курсу первинної терапії препарат може бути призначений по 150 мг 1 раз на тиждень.

При вагінальному кандидозі флуконазол приймають одноразово в дозі 150 мг. Для зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу препарат може бути використаний у дозі 150 мг 1 раз на міс. Тривалість терапії визначається індивідуально і варіює від 4 до 12 міс. Деяким хворим може знадобитися більш часте застосування.

При баланіті, спричиненому Candida, флуконазол призначають одноразово в дозі 150 мг всередину.

Для профілактики кандидозу рекомендована доза флуконазолу становить 50-400 мг 1 раз на добу залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. За наявності високого ризику генералізованої інфекції, наприклад у хворих з очікуваною, вираженою або довготривалою нейтропенією, рекомендована доза становить 400 мг 1 раз на добу. Флуконазол призначають за кілька днів до очікуваної появи нейтропенії; після підвищення числа нейтрофілів більш 1000 / мм 3 лікування продовжують ще протягом 7 діб.

При мікозах шкіри, включаючи мікози стоп, шкіри пахової ділянки кандидозах шкіри рекомендована доза становить 150 мг 1 раз на тиждень або 50 мг 1 раз на добу. Тривалість терапії у звичайних випадках становить 2-4 тижні, однак при мікозах стоп може знадобитися більш тривала терапія (до 6 тижнів).

При лишаї: 300 мг 1 раз на тиждень протягом 2 тижнів, деяким хворим потрібна третя доза 300 мг в тижні, в той час як в частині випадків виявляється достатнім одноразового прийому 300-400 мг; альтернативної схемою лікування є застосування по 50 мг 1 раз на день протягом 2-4 тижнів.

При оніхомікозі рекомендована доза становить 150 мг 1 раз на тиждень. Лікування слід продовжувати до заміщення інфікованого нігтя (виростання неінфікованого нігтя). Для повторного росту нігтів на пальцях рук і стоп в нормі потрібно 3-6 і 6-12 міс відповідно.

При кандидозі слизових оболонок рекомендована доза флуконазолу становить 3 мг / кг / сут. У перший день може бути призначена ударна доза 6 мг / кг c метою швидшого досягнення постійних рівноважних концентрацій.

Для лікування генералізованого кандидозу або криптококової інфекції рекомендована доза становить 6-12 мг / кг / добу залежно від тяжкості захворювання.

Для профілактики грибкових інфекцій у дітей зі зниженим імунітетом, у яких ризик розвитку інфекції пов'язаний із нейтропенією, що розвивається внаслідок цитотоксичної хіміо- або променевої терапії, препарат призначають по 3-12 мг / кг / добу залежно від вираженості та тривалості збереження індукованої нейтропенії.

У дітей з порушеннями функції нирок добову дозу слід зменшити (у тій же пропорційній залежності, що й у дорослих) у відповідності зі ступенем вираженості ниркової недостатності.

У хворих літнього віку при відсутності порушень функції нирок слід дотримуватися звичайного режиму дозування. Хворим з нирковою недостатністю (Cl креатиніну <50 мл / хв) режим дозування слід скорегувати, як зазначено нижче.

Флуконазол виводиться в основному з сечею у незміненому вигляді. При одноразовому його прийомі зміна дози не потрібна. Якщо передбачається багаторазове призначення препарату хворим з порушеною функцією нирок слід спочатку ввести ударну дозу від 50 до 400 мг. Якщо Cl креатиніну становить понад 50 мл / хв, застосовується звичайна доза препарату (100% дози). При Cl креатиніну від 1 до 50 мл / хв застосовується доза, рівна 50% рекомендованої. Хворим, регулярно перебувають на діалізі, одна доза застосовується після кожного сеансу гемодіалізу.

Передозировка

Симптоми: галюцинації, параноїдальна поведінка.

Лікування: промивання шлунка, форсований діурез, симптоматична терапія. Гемодіаліз протягом 3 ч знижує концентрацію в плазмі приблизно на 50%.

Взаимодействия с другими препаратами

При застосуванні флуконазолу з варфарином збільшується протромбіновий час (у середньому на 12%). У зв'язку з цим рекомендується ретельно стежити за показниками ПВ у хворих, які отримують препарат у поєднанні з кумариновими антикоагулянтами.

Флуконазол збільшує Т1 / 2 з плазми пероральних гіпоглікемічних препаратів - похідних сульфонілсечовини (хлорпропамід, глібенкламід, гліпізид, толбутамід) у здорових людей. Спільне застосування флуконазолу та пероральних гіпоглікемічних засобів у хворих на діабет допускається, однак лікар повинен мати на увазі можливість розвитку гіпоглікемії.

Одночасне застосування флуконазолу та фенітоїну може призвести до зростання концентрації фенітоїну в плазмі до клінічно значущого ступеня. Тому при необхідності спільного застосування цих препаратів потрібно моніторувати концентрації фенітоїну з корекцією його дози з метою підтримки рівня препарату в межах терапевтичного інтервалу.

Комбінація з рифампіцином призводить до зниження AUC на 25% і вкорочення Т1 / 2 флуконазолу з плазми на 20%. Тому хворим, які отримують одночасно рифампіцин, дозу флуконазолу доцільно збільшити.

Рекомендується здійснювати контроль за концентрацією циклоспорину в крові у пацієнтів, які отримують флуконазол, тому при застосуванні флуконазолу і циклоспорину у хворих з пересадженою ниркою прийом флуконазолу в дозі 200 мг / добу призводить до повільного збільшення концентрації циклоспорину в плазмі.

Хворі, які отримують високі дози теофіліну або у яких є ймовірність розвитку теофілінової інтоксикації, повинні перебувати під наглядом з метою раннього виявлення симптомів передозування теофіліну, тому прийом флуконазолу призводить з зниження середньої швидкості кліренсу теофіліну з плазми.

При одночасному застосуванні флуконазолу і цизаприду описані випадки небажаних реакцій з боку серця, включаючи пароксизми шлуночкової тахікардії (torsades de points).

Є повідомлення про взаємодію флуконазолу і рифабутину, яке супроводжувалося підвищенням сироваткових рівнів останнього. При одночасному застосуванні флуконазолу і рифабутину описані випадки увеїту. Необхідно ретельно спостерігати хворих, які одночасно отримують рифабутин та флуконазол.

У хворих, які отримують комбінацію флуконазолу і зидовудину, спостерігається збільшення концентрації зидовудину, яке викликане зниженням перетворення останнього на його головний метаболіт, тому слід очікувати збільшення побічних ефектів зидовудину.

Особые указания при приеме

У рідкісних випадках застосування флуконазолу супроводжувалось токсичними змінами печінки, в т.ч. з летальним результатом, головним чином у хворих з серйозними супутніми захворюваннями. У разі токсичних ефектів, пов'язаних з флуконазолом, не відзначено явної залежності їх від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу зазвичай було оборотною, ознаки її зникали після припинення терапії. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов'язані з флуконазолом, препарат слід відмінити.

Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. У тих випадках, коли у хворих з поверхневою грибковою інфекцією розвивається висип і вона розцінюється як виразно пов'язана з флуконазолом, препарат слід відмінити, при появі висипу у хворих з інвазивними / системними грибковими інфекціями їх слід ретельно спостерігати і скасувати флуконазол при появі бульозних змін або многоформной еритеми.

Необхідно дотримуватися обережності при одночасному прийомі флуконазолу з цизапридом, рифабутином або іншими препаратами, які метаболізуються системою цитохрому Р450.