Нормофундин Г-5 – описание препарата, инструкция по применению, отзывы

Препарат представляет собой электролитный раствор с общим количеством катионов равным 123 ммоль/л, чей состав был подобран, исходя из необходимости компенсировать нарушения минерального состава организма при метаболическом стрессе. С этой целью в сравнении с растворами электролитов по составу, приближенных к плазме, количество натрия снижено, для того чтобы препятствовать удержанию натрия и жидкости.

— гипертоническая дегидратация;

— изотоническая дегидратация;

— обеспечение организма жидкостью и электролитами с частичным покрытием энергетических потребностей при проведении инфузионной терапии в постоперационном, посттравматическом периоде;

— для разведения концентрированных растворов электролитов и лекарственных средств.

розчин для інфузій; пляшка (бутель) поліетиленова 100 мл, коробка (коробочка) картонна 20;

Досить висока концентрація калію в порівнянні з розчинами електролітів, наближених до плазми, відображає підвищені потреби організму в калії при стресових ситуаціях, при адекватному заміщенні рідинами, що приблизно складає 1 ммоль / кг маси тіла / добу.

Ацетат окислюється і надає лужний ефект. Склад аніонів представлений збалансованою комбінацією хлоридів, що не метаболізуються, і ацетатів, що метаболізуються і перешкоджають розвитку метаболічного ацидозу.

Крім того, розчин містить вуглеводи у вигляді 5% розчину глюкози. З фізіологічної точки зору, глюкоза є первинним джерелом енергії з калоріческой цінністю близько 16 кДж або 3.75 ккал / г. Забезпечення організму глюкозою необхідно для функціонування тканин нервової системи, еритроцитів, і мозкової речовини нирок.

З одного боку, глюкоза перетворюється в глікоген для вуглеводних запасів, з іншого боку, метаболізується в процесі гліколізу в піруват або лактат для забезпечення енергією клітин організму.

Між електролітами і метаболізмом вуглеводів є тісний взаємозв'язок.

Засвоєння глюкози і підвищена потреба в калії пов'язані між собою. Якщо це не брати до уваги, то це може призвести до порушення обміну калію, яке, у свою чергу, може викликати виражені порушення серцевого ритму.

Деякі патологічні стани можуть призводити до порушення процесів засвоєння глюкози (непереносимість глюкози), наприклад такі захворювання як цукровий діабет або стани, при яких спостерігається стрес-метаболізм, призводять до зниження толерантності до глюкози (важкі ускладнення операційного або післяопераційного періоду, травми). Це може призвести до гіперглікемії, яка, в свою чергу, може - залежно від ступеня вираженості - привести до осмотичного діурезу з подальшим розвитком гіпертонічної дегідратації і гіперосмотичні порушеннями аж до гіперосмогіческой коми.

Надмірне введення глюкози особливо при станах, що супроводжуються зниженням толерантності до глюкози, може призвести до серйозного порушення засвоєння глюкози і, завдяки обмеженню окисного засвоєння глюкози, до більшого переходу глюкози в жир. Це, у свою чергу, може супроводжуватися більш високим рівнем СО2 в організмі (проблеми, пов'язані з відключенням ШВЛ), також як і підвищеної інфільтрацією жиру в тканини, особливо в печінку. Особливо схильні до ризику порушення гомеостазу глюкози хворі з черепно-мозковою травмою або набряком мозку. У цих випадках навіть незначні порушення концентрації глюкози в крові і, отже, збільшення осмолярності плазми (сироватки) може призводити до помітного посилення мозкових порушень.

Доза в 40 мл / кг маси тіла / добу покриває необхідні потреби організму у вуглеводах, рівних 2 г глюкози / кг маси тіла / добу (гіпокалорична інфузійна терапія).

Під час інфузії глюкоза в першу чергу надходить у внутрішньосудинний простір з наступним переміщенням у міжклітинний простір. У процесі гліколізу глюкоза перетворюється в піруват або лактат. Далі лактат частково бере участь у реакціях циклу Кребса. Піруват повністю окислюється киснем до СО2 і H2O. Продукти окислення глюкози виводяться легкими (СО2) і нирками (H2O). У нормі глюкоза не елімінується нирками. При патологічних станах (таких як цукровий діабет, зниження толерантності до глюкози) з гіперглікемією (концентрація глюкози в крові більше 120 мг / мл або 6.7 ммоль / л) глюкоза виводиться нирками (глюкозурія), коли перевищена максимальна клубочкова фільтрація (180 мг / 100 мл або 10 ммоль / л).

Немає чітких протипоказань. Тим не менш, використовувати при вагітності і лактації, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду або новонародженого.

- Гіпергідратація;

- Гіпотонічна дегідратація;

- Гіперкаліємія.

З обережністю: при гіпонатріємії, ниркової недостатності з тенденцією до гіперкаліємії, гіперглікемії некупіруються інсуліном у дозі до 6 одиниць / г.

При дотриманні всіх рекомендацій по дозам і швидкості введення препарату побічні ефекти не виникають.

Для в / в введення (центральний або периферичний доступ).

Доза підбирається індивідуально відповідно до потреб хворого в рідині та електролітах.

Максимальна денна доза: до 40 мл / кг маси тіла / добу, відповідно 2.0 г глюкози / кг маси тіла / добу, 4 ммоль натрію / кг маси тіла / добу і 0.7 ммоль кальцію / кг маси тіла / добу.

Швидкість введення: до 5 мл / кг маси тіла / год, відповідно 0.25 г глюкози / кг маси тіла / год. Швидкість введення - 1.6 крапель / кг маси тіла / хв.

Тривалість використання:

Розчин може використовуватися протягом декількох днів. Тривалість використання визначається клінічним станом хворого і лабораторними показниками.

Загальні рекомендації щодо застосування вуглеводів:

При нормальному метаболізмі загальна кількість введених вуглеводів не повинно перевищувати 350-400 г / добу. При введенні таких доз глюкоза повністю окислюється. Призначення більш високих доз може обумовлювати розвиток побічних ефектів і приводити до жирової інфільтрації печінки. При станах порушеного метаболізму, наприклад, після великих операцій або травм, гіпоксичного стресу або органної недостатності, денна доза повинна бути зменшена до 200-300 г, що відповідає 3 г / кг маси тіла / добу. Підбір індивідуальних доз включає обов'язковий лабораторний моніторинг.

Необхідно суворо дотримуватися наступні обмеження доз для дорослих: 0.25 г глюкози / кг маси тіла / год і до 6 г / кг маси тіла / добу. Призначення розчинів, що містять вуглеводи - незалежно від концентрації завжди повинно супроводжуватися контролем концентрації глюкози в крові, як при оперативному втручанні, так і при консервативному веденні хворого. Для запобігання передозування вуглеводів рекомендується використання інфузійних насосів, особливо при використанні розчинів з високою концентрацією вуглеводів.

Загальні рекомендації щодо застосування рідини і розчинів електролітів:

Рівень 30 мл розчину / кг маси тіла / добу покриває тільки фізіологічні потреби організму в рідині. У хворих, які перенесли операції, і у реанімовувана хворих потреби в рідині збільшуються у зв'язку зі зменшеною концентраційною функцією нирок і підвищеної екскрецією продуктів обміну, що призводить до необхідності збільшення споживання рідини до приблизно 40 мл / кг маси тіла / добу. Додаткові втрати (лихоманка, діарея, фістули, блювота і т.д.) необхідно компенсувати ще більш високим введенням рідини, рівень якої встановлюється індивідуально. Фактичний індивідуальний рівень потреби в рідині визначається послідовним моніторингом клініко-лабораторних показників (виділення сечі, осмолярність сироватки і сечі, визначення виділяються речовин).

Основне заміщення найважливіших катіонів натрію і калію досягає 1.5-3 ммоль на кг / маси тіла / добу і 0.8-1.0 ммоль / кг маси тіла / добу відповідно. Фактичні потреби при інфузійній терапії визначаються електролітним балансом і моніторингом концентрації електролітів плазми.

Симптоми: передозування препарату може спричинити за собою такі явища, як гіпергідратація зі збільшенням тургору шкіри, венозним застоєм і розвитком загальних набряків з подальшим розвитком набряку легенів.

Лікування: слід негайно припинити інфузію, призначити діуретики при постійному моніторингу електролітів плазми крові; корекцію електролітного балансу.

Передозування глюкози

Симптоми: гіперглікемія, глюкозурія, дегідратація, гіперосмолярність сироватки, гіперглікемічна або гіперосмолярна кома.

Лікування: слід негайно припинити інфузію; проведення регідратації; призначення інсуліну з постійним контролем глюкози крові; заміщення втрат електролітів, моніторинг кислотно-лужного балансу.

Суксаметоній і калій при їх спільному призначенні можуть чинити негативний вплив на серцевий ритм у зв'язку з вираженою гіперкаліємією.

Клінічний моніторинг повинен включати контроль електролітів у сироватці крові та водного балансу.

При наявності гіпертензії призначення натрію хлориду і об'єму рідини повинно проводитися індивідуально.

Для осіб літнього віку необхідно знижувати дозу препарату, що вводиться у зв'язку з небезпекою перевантаження об'ємом.

Розчин не повинен вводитися через ті ж системи для переливання, одночасно, до або після введення крові внаслідок ризику псевдоаглютинації.

Тільки розчин, що містить 70 ммоль / л натрію, може бути використаний для терапії гіпертонічної дегідратації. Корекція дегідратації повинна проводиться не менше 48 ч. Введення розчину при постопераційних, посттравматичних або інших станах з порушенням толерантності до глюкози необхідно проводити за умови постійного моніторингу концентрації глюкози.

При необхідності рекомендується призначення інсуліну.

При температурі не вище 25 ° C (Не заморожувати).

24 мес.

B Кроветворение и кровь

B05 Плазмозамещающие и перфузионные растворы

B05B Растворы для в/в введения

B05BB Растворы, влияющие на водно-электролитный баланс

B05BB02 Электролиты в сочетании с углеводами