Но-шпа – описание препарата, инструкция по применению, отзывы

Снижает поступление ионизированного активного кальция в гладкомышечные клетки за счет ингибирования фосфодиэстеразы и внутриклеточного накопления цАМФ.
Выражено и длительно расширяет гладкую мускулатуру внутренних органов и сосудов, снижает АД, повышает минутный объем сердца. Практически не влияет на вегетативную нервную систему и не проникает в ЦНС.

Спазм гладкой мускулатуры внутренних органов (кардио- и пилороспазм), хронический гастродуоденит, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, желчнокаменная болезнь (печеночная колика), хронический холецистит, постхолецистэктомический синдром, гипермоторная дискинезия желчных путей, спастическая дискинезия кишечника, кишечная колика вследствие задержки газов после операции, колит, проктит, тенезмы, метеоризм, мочекаменная болезнь (почечная колика), пиелит, спазм сосудов головного мозга, коронарных и периферических артерий, необходимость ослабления сокращений матки и снятия спазма шейки матки при родах, спазм гладкой мускулатуры во время проведения инструментальных вмешательств.

Таблетки 1 табл.
дротаверину гідрохлорид 40 мг
допоміжні речовини: магнію стеарат - 3 мг; тальк - 4 мг; повідон - 6 мг; крохмаль кукурудзяний - 35 мг; лактозимоногідрат - 52 мг

в блістері (ПВХ / алюміній) 6 шт .; в пачці картонній 1 або 2 блістери або в блістері (алюміній / алюміній, ламінованим полімером) 10 шт .; в пачці картонній 2 блістери; або у флаконах поліпропіленових по 60 і 100 шт .; в коробці 1 флакон (з дозатором (по 60 шт.) і без дозатора (по 100 шт.).

Проявляє сильну спазмолітичну дію на гладку мускулатуру за рахунок інгібування ферменту фосфодіестерази (ФДЕ). Фермент ФДЕ необхідний для гідролізу цАМФ до АМФ. Інгібування ФДЕ призводить до підвищення концентрації цАМФ, яке запускає наступну каскадну реакцію: високі концентрації цАМФ активують цАМФ-залежне фосфорилювання кінази легких ланцюгів міозину (КЛЦМ). Фосфорилювання КЛЦМ призводить до зниження її афінності до Ca2 + -кальмодуліновому комплексу, в результаті чого інактивована форма КЛЦМ підтримує м'язове розслаблення. цАМФ крім цього впливає на цитозольні концентрацію іона Ca2 + завдяки стимулюванню транспорту Ca2 + в екстрацелюлярний простір і саркоплазматичний ретикулум. Цей знижує концентрацію іона Ca2 + ефект дротаверину через цАМФ пояснює антагоністичний ефект дротаверину по відношенню до Ca2 +.

In vitro дротаверин інгібує ізофермент ФДЕ4 без інгібування ізоферментів ФДЕ3 і ФДЕ5. Тому ефективність дротаверину залежить від концентрацій ФДЕ4 в тканинах, які в різних тканинах розрізняються. ФДЕ4 найбільш важлива для придушення скорочувальної активності гладкої мускулатури, у зв'язку з чим селективне інгібування ФДЕ4 може бути корисним для лікування гіперкінетичних дискінезій і різних захворювань, що супроводжуються спастичним станом ШКТ.

Гідроліз цАМФ в міокарді і гладкій мускулатурі судин відбувається, головним чином за допомогою ізоензиму ФДЕ3, чим пояснюється той факт, що при високій спазмолітичної активності у дротаверину відсутні серйозні побічні ефекти з боку серця і судин і виражені ефекти щодо ССС.

Дротаверин ефективний при спазмах гладкої мускулатури як нейрогенного, так і м'язового походження. Незалежно від типу вегетативної іннервації, дротаверин розслаблює гладку мускулатуру ШКТ, жовчовивідних шляхів, сечостатевої системи.

Внаслідок своєї судинорозширювальної дії дротаверин покращує кровопостачання тканин.

Дротаверин при прийомі всередину швидко і повністю абсорбується з ЖКТ. Абсорбція становить 100%. Однак після метаболізму при першому проходженні через печінку в системний кровотік надходить 65% прийнятої дози. Cmax в плазмі досягається через 45-60 хв.

In vitro дротаверин має високий зв'язок з білками плазми (95-97%), особливо з альбуміном, γ- і β- глобулінами, α-ліпопротеїдами високої щільності.

Дротаверин рівномірно розподіляється по тканинах, проникає в клітини гладеньких м'язів. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Дротаверин і / або його метаболіти можуть незначно проникати через плацентарний бар'єр.

Метаболізм. У людини дротаверин майже повністю метаболізується в печінці шляхом O-дезетілірування. Його метаболіти швидко кон'югують з глюкуроновою кислотою. Головним метаболітом є 4'-дезетілдротаверін, крім якого були ідентифіковані 6-дезетілдротаверін і 4'-дезетілдротавералдін.

Виведення

У людини для оцінки показників фармакокінетики дротаверину використовувалася двокамерна математична модель. Кінцевий T1 / 2 плазмової радіоактивності становив 16 год.

T1 / 2 дротаверину становить 8-10 год. Протягом 72 год дротаверин практично повністю виводиться з організму. Більше 50% препарату виводиться нирками (в основному у вигляді метаболітів) і близько 30% - через ШКТ (екскреція в жовч). Дротаверин головним чином екскретується у вигляді метаболітів, незмінений препарат в сечі не виявляється.

Як показали репродуктивні дослідження у тварин і ретроспективні дослідження клінічних даних, застосування дротаверину в період вагітності не надавало ні тератогенного, ні ембріотоксичної дії. Незважаючи на це, при застосуванні препарату у вагітних жінок слід дотримуватися обережності і призначати препарат тільки після ретельного зважування співвідношення користі і ризику.

У зв'язку з відсутністю необхідних клінічних даних в період лактації призначати не рекомендується.

- гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату;

- тяжка печінкова або ниркова недостатність;

- тяжка серцева недостатність (синдром низького серцевого викиду);

- дитячий вік до 6 років;

- період годування груддю (клінічні дослідження відсутні);

- рідкісна спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази і синдром мальабсорбції глюкози-галактози (через присутність у складі препарату лактози).

З обережністю:

- артеріальна гіпертензія;
- діти (недостатність клінічного досвіду застосування);
- вагітність (див. розділ «Застосування при вагітності та годуванні груддю»).

Нижче представлені несприятливі реакції, що спостерігалися в клінічних дослідженнях, розділені за системами органів із зазначенням частоти їх виникнення відповідно до такої градації: дуже часто (≥10%), часто (≥1, <10%); нечасто (≥0,1, <1%); рідко (≥0,01, <0,1%); дуже рідко, включаючи окремі повідомлення (<0,01%); невідома частота (за наявними даними частоту визначити не можна).

Розчин для в / в і в / м введення

Таблетки 40 і 80 мг

З боку ССС: рідко - прискорене серцебиття, зниження артеріального тиску.

З боку ЦНС: рідко - головний біль, запаморочення, безсоння.

З боку ШКТ: рідко - нудота, запор.

З боку імунної системи: рідко - алергічні реакції (ангіоневротичний набряк, кропив'янка, висип, свербіж) (див. Розділ «Протипоказання»).

Розчин для в / в і в / м введення додатково

Місцеві реакції: рідко - реакції у місці введення.

Всередину.

Дорослі

Зазвичай середня добова доза у дорослих становить 120-240 мг (добова доза ділиться на 2-3 прийоми). Максимальна разова доза становить 80 мг. Максимальна добова доза - 240 мг.

Діти

Клінічних досліджень з використанням дротаверину за участю дітей не проводилося.

У разі призначення дротаверину дітям:

- Для дітей 6-12 років максимальна добова доза становить 80 мг, розділена на 2 прийоми.

- Для дітей старше 12 років максимальна добова доза становить 160 мг, розділена на 2-4 прийоми.

Дані щодо передозування препарату відсутні.

Лікування: у разі передозування пацієнти повинні перебувати під медичним наглядом, і, при необхідності, їм повинно проводитися симптоматичне і спрямоване на підтримання основних функцій організму лікування.

Леводопа. Інгібітори ФДЕ, подібні папаверину, знижують антипаркінсонічна дію леводопи. При призначенні дротаверину одночасно з леводопою можливе посилення ригідності і тремору.

Інші спазмолітичні засоби, включаючи м-холіноблокатори. Взаємне посилення спазмолітичної дії.

Препарати, значно зв'язуються з білками плазми (більше 80%). Дротаверин значно зв'язується з білками плазми, переважно альбуміном, γ- і β-глобулінами (див. Розділ «Фармакокінетика»).

Відсутні дані по взаємодії дротаверину з препаратами, значно зв'язуються з білками плазми, однак існує гіпотетична можливість їх взаємодії з дротаверином на рівні зв'язку з білком (витіснення одного з препаратів іншим зі зв'язку з білком і збільшення концентрації вільної фракції в крові препарату з менш сильним зв'язком з білком), що гіпотетично може підвищувати ризик виникнення фармакодинамічних та / або токсичних побічних ефектів цього препарату.

Розчин для ін'єкцій

Містить сульфіт натрію, який може викликати реакції алергічного типу, включаючи анафілактичні симптоми і бронхоспазм у чутливих осіб, особливо у осіб з астмою або алергічними захворюваннями в анамнезі. У разі підвищеної чутливості до дісульфіту натрію парентерального застосування препарату слід уникати (див. «Протипоказання»). При в / у введенні дротаверину у пацієнтів зі зниженим АД хворий повинен перебувати в горизонтальному положенні у зв'язку з ризиком розвитку колапсу.

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами

У період лікування необхідно утримуватися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Таблетки Но-шпа® 40 мг містять 52 мг лактози, в кожній таблетці Но-шпа® форте міститься 104 мг лактози. При прийомі може надходити в організм до 156 мг лактози, що може викликати у хворих, що страждають непереносимістю лактози, порушення з боку ШКТ. Таблетки неприйнятні для хворих, що страждають дефіцитом лактози, галактоземією або синдромом порушеною абсорбції глюкози / галактози (див. Розділ «Протипоказання»).

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами

При прийомі всередину в терапевтичних дозах дротаверин не робить впливу на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. При прояві будь-яких побічних дій питання про керування транспорту та роботі з механізмами вимагає індивідуального розгляду. У разі появи запаморочення після прийому препарату слід уникати занять потенційно небезпечними видами діяльності.

Список Б.: При температурі не вище 25 ° C.

36 мес.

A Пищеварительный тракт и обмен веществ

A03 Препараты для лечения функциональных нарушений со стороны ЖКТ

A03A Препараты, применяемые при нарушениях функции кишечника

A03AD Папаверин и его производные

A03AD02 Drotaverine