Метронидазол-АКОС – описание препарата, инструкция по применению, отзывы

Активен в отношении Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, Lamblia spp.; анаэробных грамотрицательных микроорганизмов: Bacteroides spp. (в т.ч. B. fragilis, B. distasonis, B. ovatus, B. thetaiotaomicron, B. vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonella sрр., Prevotella (P. bivia, P. buccae, P. disiens); анаэробных грамположительных палочек: Clostridium spp., Eubacterium spp.; анаэробных грамположительных кокков: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. Трихомонацидное действие (гибель 99% приведенных выше простейших) наблюдается при концентрации препарата 2,5 мкг/мл в течение 24 ч. Для анаэробных микроорганизмов МПК90 составляет 8 мкг/мл. В сочетании с амоксициллином проявляет активность в отношении Helicobacter pylori (амоксициллин подавляет развитие резистентности к метронидазолу).

При назначении людям, страдающим хроническим алкоголизмом, формирует у них отвращение к алкоголю (вызывает антабусподобный синдром).

Для системного применения. Протозойные инфекции: внекишечный амебиаз (включая амебный абсцесс печени), кишечный амебиаз (амебная дизентерия), трихомониаз, балантидиаз, лямблиоз (гиардиоз), кожный лейшманиоз, трихомонадный вагинит, трихомонадный уретрит. Инфекции костей и суставов, ЦНС (в т.ч. менингит, абсцесс мозга), бактериальный эндокардит, пневмония, эмпиема и абсцесс легких, вызываемые Bacteroides spp. (в т.ч. B. fragilis, B. distasonis, B. ovatus, B. thetaiotaomicron, B. vulgatus). Инфекции брюшной полости (перитонит, абсцесс печени), инфекции органов малого таза (эндометрит, эндомиометрит, абсцесс фаллопиевых труб и яичников, инфекции свода влагалища после хирургических операций), инфекции кожи и мягких тканей, вызываемые Bacteroides spp. (в т.ч. B. fragilis), видами Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. Сепсис, вызываемый Bacteroides spp. (в т.ч. B. fragilis), видами Clostridium. Псевдомембранозный колит, связанный с применением антибиотиков. Гастрит или язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки, связанные с Helicobacter pylori. Профилактика послеоперационных осложнений (особенно при вмешательствах на ободочной кишке, околоректальной области, апендэктомии, гинекологических операциях). Алкоголизм. Лучевая терапия больных с опухолями — в качестве радиосенсибилизирующего средства, в случаях, когда резистентность опухоли обусловлена гипоксией в опухолевых клетках.

100 мл - флакони темного скла (1) - пачки картонні.

Протипротозойний і протимікробний препарат, похідне 5-нітроімідазолу. Механізм дії полягає в біохімічному відновленні 5-нітрогрупи внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів і найпростіших. Відновлена 5-нітрогрупа взаємодіє з ДНК клітини мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі бактерій.

Препарат активний відносно: Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, Lamblia spp .; анаеробних бактерій: Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonella spp., Prevotella spp. (Prevotella bivia, Prevotella buccae, Prevotella disiens), Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. МПК для цих штамів становить 0.125-6.25 мкг / мл.

У поєднанні з амоксициліном виявляє активність стосовно Helicobacter pylori (амоксицилін пригнічує розвиток резистентності до метронідазолу).

До препарату стійкі аеробні мікроорганізми і факультативні анаероби, але в присутності змішаної флори (аероби і анаероби) метронідазол діє синергічно з антибіотиками, ефективними проти аеробів.

Препарат збільшує чутливість пухлин до опромінення, надає дисульфірамоподібну дію, стимулює репаративні процеси.

Всмоктування

Після в / в введення в дозі 500 мг протягом 20 хв Cmax в сироватці крові через 1 год складає 35.2 мкг / мл, через 4 год - 33.9 мкг / мл, через 8 год - 25.7 мкг / мл; Cmin при наступному введенні - 18 мкг / мл.

При в / у введенні Cmax досягається через 30-60 хв, терапевтична концентрація зберігається протягом 6-8 ч.

При нормальному жовчоутворенні концентрація метронідазолу в жовчі після в / в введення може значно перевищувати концентрацію в плазмі.

Розподіл

Зв'язування з білками плазми - 10-20%. Vd у дорослих - 0.55 л / кг, у новонароджених - 0.54-0.81 л / кг.

Метронідазол має високу проникаючу здатність. Досягає бактерицидних концентрацій в легенях, нирках, печінці, мозку, шкірі, спинномозкової рідини, жовчі, слині, амніотичної рідини, порожнини абсцесів, вагінальному секреті, насінної рідини, грудному молоці. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, проходить через плацентарний бар'єр.

Метаболізм

Метаболізується (близько 30-60%) шляхом гідроксилювання, окислення та глюкуронування. Основний метаболіт - 2 оксиметронідазол - надає протипротозойну та протимікробну дію.

Виведення

Виводиться нирками (60-80%), 20% - у незміненому вигляді; через кишечник виводиться 6-15%. T1 / 2 - 8 год (6-12 год). Нирковий кліренс - 10.2 мл / хв.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

При алкогольному ураженні печінки T1 / 2 складає 18 ч (10-29 год), у новонароджених, які народилися при терміні вагітності 28-30 тижнів - 75 год, при терміні 32-35 тижнів - 35 год, при терміні 36-40 тижнів - 25 ч.

У хворих з порушенням функції нирок після повторного введення може спостерігатися кумуляція метронідазолу в сироватці крові.

З обережністю слід призначати препарат у II та III триместрах вагітності.

Препарат протипоказаний до застосування в I триместрі вагітності та в період грудного вигодовування.

- Лейкопенія (в т.ч. в анамнезі);

- Органіческіе Ураження ЦНС;

- Епілепсія;

- Печінкова недостатність (при застосуванні препарату у високих дозах);

- Вагітність (I триместр);

- Лактація (Грудне вигодовування);

- Підвищена чутливість до препарату.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, кишкова коліка, запор, металевий присмак у роті, сухість у роті, глосит, стоматит, панкреатит.

З боку нервової системи: запаморочення, порушення координації рухів, атаксія, сплутаність свідомості, дратівливість, депресія, підвищена збудливість, слабкість, безсоння, головний біль, судоми, галюцинації, периферична невропатія.

З боку сечовидільної системи: дизурія, цистит, поліурія, нетримання сечі, забарвлення сечі в червоно-коричневий колір.

Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, гіперемія шкіри, закладеність носа, лихоманка, артралгія.

Місцеві реакції: при в / в введенні - тромбофлебіт (біль, почервоніння, набряклість).

Інші: кандидоз, нейтропенія, лейкопенія, сплощення зубця Т на ЕКГ.

В / в крапельно дорослим і дітям старше 12 років препарат призначають у початковій дозі 0.5-1 г (тривалість інфузії 30-40 хв). Потім кожні 8 годин по 500 мг зі швидкістю 5 мл / хв. При гарній переносимості після перших 2-3 інфузій переходять на струминне введення. Курс лікування - 7 днів. При необхідності в / в введення продовжують протягом більш тривалого часу. Максимальна добова доза - 4 г. За показаннями переходять на підтримуючий прийом усередину в дозі по 400 мг 3 рази / добу.

Дітям у віці до 12 років призначають по тій же схемі в разовій дозі 7.5 мг / кг.

При гнійно-септичних захворюваннях звичайно проводять 1 курс лікування.

У профілактичних цілях дорослим і дітям старше 12 років призначають крапельно по 0.5-1 г напередодні операції, в день операції і на наступний день - 1.5 г / добу (по 500 мг кожні 8 год). Через 1-2 дні переходять на підтримуючу терапію всередину.

Для пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (при КК менше 30 мл / хв) максимальна добова доза становіть 1 м.

В якості радіосенсібілізуючих засобів препарат вводять в / в крапельно, з розрахунку 160 мг / кг або 4-6 г / м2 поверхні тіла за 0.5-1 ч до початку опромінення. Застосовують перед кожним сеансом опромінення протягом 1-2 тижнів. У період, що залишився радіотерапії метронідазол не застосовують. Максимальна разова доза - 10 г, курсова - 60 г.

Для зняття інтоксикації, викликаної опроміненням, застосовують крапельне введення розчинів глюкози, гемодезу або ізотонічного розчину натрію хлориду.

При раку шийки матки і тіла матки, раку шкіри препарат використовують у вигляді місцевих аплікацій (3 г розчиняють в 10% розчині диметилсульфоксиду), змочують тампони, які застосовують місцево, за 1.5-2 ч до опромінення). При поганій регресії пухлини аплікації проводять протягом усього курсу променевої терапії. При позитивній динаміці очищення пухлини від некрозу - протягом перших 2 тижнів.

Симптоми: нудота, блювання, атаксія, у важких випадках - периферична нейропатія та епілептичні напади.

Лікування: симптоматичне; специфічний антидот відсутній.

При одночасному застосуванні метронідазолу з непрямими антикоагулянтами відзначається збільшення часу утворення протромбіну.

При одночасному застосуванні Метронідазолу-АКОС з препаратами солей літію можливе підвищення концентрації літію в плазмі крові та розвиток симптомів інтоксикації.

При одночасному застосуванні з циметидином відмічається інгібування метаболізму метронідазолу, що може призводити до підвищення концентрації метронідазолу в плазмі крові і збільшення ризику розвитку побічних реакцій.

При одночасному застосуванні з метронідазолом препаратів, що стимулюють ферменти мікросомального окислення в печінці (фенітоїн, фенобарбітал), може прискорюватися виведення метронідазолу, в результаті чого знижується його концентрація в плазмі крові.

Сульфаніламіди підсилюють протимікробну дію метронідазолу.

При одночасному застосуванні з етанолом відзначається розвиток дисульфірамоподібних реакцій.

Фармацевтична взаємодія

Метронідазол для в / в введення не рекомендується змішувати з іншими лікарськими препаратами.

Слід враховувати, що в період застосування препарату протипоказаний прийом етанолу, тому можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (спастичні болі в животі, нудота, блювота, головний біль, раптовий приплив крові до обличчя).

При тривалій терапії слід контролювати картину крові.

При лейкопенії можливість продовження лікування залежить від ризику розвитку інфекційного процесу.

При розвитку неврологічних симптомів слід припинити застосування препарату.

При лікуванні трихомонадного вагініту у жінок і трихомонадного уретриту у чоловіків необхідно утримуватися від статевого життя. Одночасне лікування статевих партнерів обов'язково. Під час менструації слід продовжувати лікування. Після закінчення лікування трихомоніазу слід провести контрольні дослідження протягом 3 чергових циклів до і після менструації.

Після закінчення лікування лямбліозу (якщо зберігаються симптоми) через 3-4 тижні слід провести 3 аналізи калу з інтервалами в кілька днів (у деяких успішно лікованих хворих непереносимість лактози, викликана інвазією, може зберігатися протягом декількох тижнів або місяців, нагадуючи симптоми лямбліозу).

Препарат може імобілізувати трепонема и призводити до хибнопозитивного тесту Нельсона.

Чи не рекомендується поєднувати з недеполяризуючими міорелаксантами (напримклад, ванкуроніуму).

Використання в педіатрії

Не рекомендується застосовувати препарат у комбінації з амоксициліном у пацієнтів молодше 18 років.

Список Б .: У сухому, захищеному від світла місці, при температурі 15-25 ° C.

24 мес.

J Противомикробные препараты для системного применения

J01 Противомикробные препараты для системного применения

J01X Другие антибактериальные препараты

J01XD Производные имидазола

J01XD01 Metronidazole