Особливості апоптозу в хворих на хронічну хламідійну інфекцію

Волянський Ю. Л., Гайдучок І. Г., Волянський А. Ю.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Досі лишаються нез’ясовані механізми різних етапів апоптозу гранулоцитрномоноцитарної ланки клітин крові хворих на хронічну хламідійну інфекцю (ХХІ) урогенітального тракту з суглубовими ускладнення. Метою роботи було вивчити процеси апоптозу гранулоцитів та мононуклеарів у хворих на ХХІ.

Матеріали і методи. Було обстежено 60 хворих на ХХІ віком від 16 до 65 років, з них 24 жінки та 36 чоловіків, що перебували на амбулаторному лікуванні в Львівському регіональному медичному центрі клінічної імунології та алергології за період 2007-2011 роки. Були використані наступні методи обстеження хворих: клінічний, загально лабораторні, імуноферементний (IgM, IgG, IgA до Chlamydia trachomatis ), імунофлюресцентний (проточна цитометрія), молекулярногенетичний, статистичні.

Результати. У 42 хворих (70%) встановлена наявність активації ХХІ: з них хронічна реактивація 36 хворих 85,7% (за підвищеним рівнем IgA) і гострої колонізації у 6ти хворих 14,3% (за підвищеним рівнем IgM) та у 4х хворих 10,1% (за специфічним ДНК+ урогенітального зшкрябу). У 18 хворих маркерів активації ХХІ не виявлено. Пізній апоптоз гранулоцитів у хворих на ХХІ з активною інфекцією був послаблений (р<0,05), а лімфоцитів/моноцитів посилений (р<0,02). Кореляційний аналіз отриманих даних показав, що хворі з активною хламідійною інфекцією маю послаблення пізнього апоптозу гранулоцитів (r=0.65) та прискорення пізнього апоптозу мононуклеарів (r=0.59). ці особливості апоптозу різних видів імунокомпетентних клітин створюють умови для формування аутоімунних процесів в першу чергу з пошкодженням синовіальної оболонки суглобів на тлі активованої ХХІ.

Таким чином, оцінка процесів апоптозу вказує на ранні аутоімунні ускладнення при активації ХХІ, що потребує не тільки своєчасної етіотропної терапії хламідійної інфекцій, а і використання цільової імуносупресивної терапії.