Вплив препарату урсодезоксихолевої кислоти урсолізину на показники клітинної ланки імунітету у хворих на стеатогепатит, сполучений з хронічним пильовим бронхітом

Соколова Н.А., Соцька Я.А.

ДЗ "Луганський державний медичний університет "

Клінічний досвід показує, що в сучасних умовах у великих промислових регіонах, зокрема Донбасі, дуже поширеною патологією є хронічне ураження печінки у вигляді стеатогепатиту (СГ). У професійній групі осіб, які працюють в умовах гірнічного виробництва вельми часто зустрічається також хронічний пильовой бронхіт (ХПБ), який пов'язаний з негативним впливом на органи дихання вугільного пилу. При вивченні патогенетичних особливостей цих обох захворювань була встановлена суттєва роль показників клітинної ланки імунітету Було обстежено дві групи хворих на СГ на тлі ХПБ основна (32 чоловіка), що додатково до загальноприйнятої терапії отримувала препарат урсодезоксихолевої кислоти урсолізин по по 300 мг 3 рази на день на протязі 3040 діб поспіль, пацієнти групи зіставлення (30 чоловіків), що отримували лише загальноприйняті препарати. До початку лкування у пацієнтів обох груп були однотипові зсуви з боку імунологічних показників, які характеризувалися Т-лімфопенією, дисбалансом субпопу ля ційного складу Т-лімфоцитів, переважно з сут тєвим зниженням кількості Т-хелперів/ін.дукторів (CD4+), при збереженні числа Т-супресорів/кілерів у межах норми або помірному зниженні даного показника. Імунорегуляторний індекс CD4/ CD8, що відображає співвідношення Тхелперної та Тсупресорної субпопуляцій Т-лімфоцитів, був зниженим. Відмічалося також суттєве зниження показника РБТЛ. Після завершення курсу лкування в основній групі відмічалася ліквідація Т-лімфопенії, тобто нормалізація загальної кількості лімфоцитів з фенотипом (CD3+), збільшення до норми кількості CD4+лімфоцитів, нор малізація імунорегуляторного індекса CD4/ CD8, також підвищувався функціональна активність Т-лімфоцитів за даними РБТЛ з ФГА. У осіб групи зіставлення кількість Т-клітин (СD3+) в цей період обстеження була в 1,16 рази нижче норми, абсолютна кількість СD3+ клітин в 1,31 рази нижче норми (Р<0,01); вміст СD4+клітин в 1,19 рази нижче норми, абсолютна кількість СD4+лімфоцитів в 1,32 рази нижче норми; імунорегуляторний індекс СD4/СD8 був в 1,2 рази нижче відповідного показника норми. Показник РБТЛ з ФГА на момент завершення лкування в групі зіставлення залишався нижче норми в 1,53 рази (Р<0,01). Це свідчить, що поряд зі збереженням кількісних порушень з боку клітинної ланки імунітету у хворих з групи зіставлення має місце також зниження функціональної активності Т-клітин, яка повністю не відновлюється при застосуванні загальноприйнятих підходів до лікування хворих на СГ, сполучений з ХПБ, в той час як при введенні урсолізину (у пацієнтів основної групи) відмічено суттєве покращення та навіть повна нормалізація у частини хворих вивчених імунологічних показників. Виходячи з цього, можна вважати включення урсолізину до лкування хворих на СГ, сполучений з ХПБ, патогенетично обгрунтованим, клінічно доцільним та перспективним.