Спазм мышц спины: причины, симптомы и методы лечения

Динаміка вмісту цитокініву різні періоди черепно-мозкової травми під впливом імунокорегуючої терапії

А.Л. Победьонний

Луганська обласна клінічна лкарня

Останніми дослідженнями особливостей перебігу черепно-мозкової травми (ЧМТ) показано, що значна роль у її наслідках та формуванні ускладнень належить імунній системі. Цитокіни є продуктом активованих імунокомпетентних клітин. Саме їх вміст та динаміка має значення як маркерів тяжкості та прогнозу стану хворих. Раціональна корекція стану імунної системи може значно підвищити ефективність проведеного лікування у післяопераційний період.

Метою роботи було визначення динаміку вмісту цитокінів прозапальних інтерлейкіну (IL)1p та уінтерферону (IFN) і протизапального IL-4 у хворих із ЧМТ середньої тяжкості забоєм головного мозку ускладненим гематомою різної локалізації в у післяопераційний період.

Дослідженню підлягали 63 хворих із ЧМТ забоєм головного мозку, ускладненим гематомою різної локалізації та величини. У всіх пацієнтів у сироватці крові після оперативного втручання визначався вміст прозапальних цитокінів інтерлейкіну (IL)1p, уінтерферону (IFN) та протизапального IL-4 за допомогою імуноферментного аналізу Хворі були розподілені на 2 групи: першу 32 хворих, які після перенесеної ЧМТ та оперативного втручання отримували загальноприйняту терапію згідно протоколам, що включала гемостатичні засоби на 1-3 дні, дегідратацію, протизапальні, знеболюючі, розсмоктуючі засоби та симптоматичну терапію (Е.Г. Педаченко и др., 2009). Друга група (31 пацієнти) з третьої доби після операційного втручання додатково до вказаного лкування отримувала 1 раз на день ін’єкції імунофану по 1,0 мл 0,005 % розчину внутршньом’язово на протязі 10 днів. Контрольну групу склали 25 практично здорових осіб.

У досліджених хворих І групи значення IL-1p перевищували референтну норму, в середньому, у 5 разів, найбільші показники відзначались у триденний термін після операції, і потім спостерігалось його повільне зниження, проте, перед випискою зі стаціонару контрольних значень досягнуто не було. Концентрація IL-4 була дещо вищою, ніж контрольні значення, досягала максимуму на 35 день після операції та потім також знижувалася, але не досягала контрольних значень. Вміст y-IFN не відрізнявся від референтної норми, підвищувався на 3ю добу після операції і потім утримувався на підвищеному рівні. У хворих ІІ групи на початку лікування відзначалися односпрямовані зміни у показниках досліджених цитокінів. Перед випискою зі стаціонару у них спостерігалася більш виразна позитивна динамка вміст IL-1p хоча і не досягав референтної норми, але був, в середньому, у 1,5 рази нижчим за показник в І групі. Концентрація y-IFN у пацієнтів ІІ групи також знижувалася більш суттєво, ніж у І групі, перед випискою була нижчою, ніж у І групі в 1,8 рази та продовжувала перевищувати референтну норму. Рівень IL-4 у хворих ІІ групи наближався до верхньої межі контрольних показників, в той же час у хворих І групи рівень IL-4 залишився підвищеним.

Таким чином, у хворих із ЧМТзабоєм головного мозку, ускладненим гематомою різної локалізації та величини, застосування імунотропного препарату імунофану у ранній післяопераційний період сприяє більш виразній позитивній динаміці про та протизапальних цитокінів, що більш позитивно впливатиме на клінічний стан хворого.




Наиболее просматриваемые статьи: