Ефективність індукторів інтерфероноутворення при цитомегаловірусній інфекції

Х.О. Господарська, І.Я. Господарський, Зарудна О.І.

Тернопільський обласний центр клінічної імунології та алергології

Медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль

Останнім часом були встановлені тісні патогенетичні зв’язки ЦМВ інфекції з патологією імунної і нервової систем, репродуктивної сфери. Її перебіг характеризується поліорганністю уражень, значними труднощами у діагностиці і лікуванні. Проблемність терапії значною мірою пов’язана з активацією цитомегаловірусу на тлі дефектів імунної відповіді, які знижують ефективність противірусних засобів. А тому оптимальною в лкуванні таких хворих є комбінація противірусних та імунотропних медикаментв. Метою роботи було вивчити особливості впливу і перевірити лікувальну ефективність препарату лавомакс (тілорон) у пацієнтів з ЦМВ інфекцією при різних типах порушення імунної відповіді.

Обстежено 32 пацієнти з тривалим субфебрилітетом (від 3 місяців до 2 років), у яких при лабораторному обстеженні була виявлена реактивація ЦМВінфекції. Основними методами верифкації діагнозу були імуноферментний аналіз (визначення ЦМВ IgM та IgG) і полімеразна ланцюгова реакція (виявлення ДНК вірусу). Імунологічне обстеження проводили за допомогою моноклонових антитіл (визначення CD3, 4, 8, 16, 25). Рівні імуноглобулінів класів A, M і G визначали за Манчіні. Концентрацію інтерлейкінів ендогенного альфаінтерферону визначали за допомогою імуноферментних тестсистем виробництва „Протеиновый контур” (Росія).

В усіх пацієнтів були ідентифковані маркери реактивації хронічної цитомегаловірусної інфекції поява ДНК вірусу (у 24 хворих) і/або специфічного IgM (у 19 хворих). У всіх обстежених також виявлені лабораторні ознаки ураження імунної системи за інфтерфероновим типом (чи комбіновані з виразним домінуванням інтерферонового).

Усі пацієнти були розділені на 2 групи. Усі вони отримували вальтрекс по 4,0 г на добу протягом 14 днів. Відповідно до мети і завдання роботи хворі 2ї групи додатково отримували лавомакс по 0,125 мг на добу перші 2 дні, а далі по 0,125 мг на добу (через добу) наступні 8 таблеток.

Характерно, що у більшості обстежуваних, окрім позитивного результату на ЦМВ ДНК і/або специфічного IgM, виявляли високі показники специфічного IgG, що у 824 рази перевищував межу (20 МО).

Виявлено кращий клінкоімунологічний і вірусологічний ефект при використанні вальтрексу у поєднанні з лавомаксом. У 15 пацієнтів з 17 під впливом лікування перестали виявлятися маркери активної реплкації ЦМВ (вірусна ДНК і специфічний IgM) вже через 1 місяць. Побічних ефектів лікування лавомаксом не спостерігалося. Таким чином, згадана схема лікування (вальтрекс + лавомакс) високоефективна для лікування хворих з ЦМВ інфекцією.