Вплив противірусної терапії на імунний статус хворих на алергодерматози з активною цитомегеловірусною інфе кцією та протипаразитарної терапії на імунний статус пацієнтів із розацеа та алергодерматози з супутнім лямбліозом

М.Т. Ковальчук, М.І. Шкільна,

О.В.Бакалець, О.В. Покришко,

Г.А.Крицька, Н.І. Ткачук

ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського"

Спостерігали 129 хворих на розацеа та алергодерматози (АД) на тлі лямбліозу та 114 пацієнтів із АД, у 89 із яких (78,07%) за допомогою твердофазного ензимного імуноаналізу виявлено антитіла IgM та (або) IgG до ЦМВ. Активність ЦМВІ підтверджено виявленням ДНК ЦМВ у крові та у слині методом полімеразної ланцюгової реакції у 69,6% хворих.

Діагноз лямбліозу підтверджений паразитологічним дослідженням фекалій. Показники клітинного імунітету у сироватці крові визначали методом непрямої імунофлюоресценції за допомогою моноклональних антитіл.

До початку лкування у всіх хворих на алергодерматози та розацеа на тлі лямбліозу відзначено суттєве (p<0,01) зниження відносних показників CD3 і CD8, тенденцію до зниження CD4 та CD16 порівняно зі здоровими.

У всіх хворих на АД з активною цитомегаловірусною інфекцією виявлено пригнічення Тклітинної ланки імунної системи на 24,5 %35,1 %, підвищення у крові вмісту Ig А, М, G в 1,51,8 рази, підвищення вмісту циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у 2,9 рази (р<0,050,001). У третини хворих спостерігали підвищення рівня загального IgЕ у 8,4 рази.

У комплексній терапії супутнього лямбліозу використовували орнідазол, який призначали по 0,25 г зранку і 0,75 г наніч, враховуючи встановлене нами переважання клінічних проявів алергодерматозів на тлі лямбліозу у нічний час, а у пацієнтів з розацеа й супутньою паразитарною інвазією посилення свербежу у другу половину дня.

Після проведеного лкування у пацієнтів з розацеа, АД на тлі лямбліозу відмічали покращення клітинної ланки імунітету достовірне зростання величин CD3 і нормалізацію CD4, CD8, CD16.

Використання ацикловіру в таблетках по 200 мг 5 разів на добу курсом 1012 днів і гропринозину з розрахунку 50 мг/кг на добу 30 днів поспіль у хворих на алергодематози із супутньою цитомегаловірусною інфекцією, сприяло нормалізації показників імунної системи. Зокрема кількість CD3+ лімфоцитів збільшувалася на 20 %, CD8+ на 68,1 %, кількість ЦІК зменшувалася на 48,2%. Знижувалася концентрація IgА, IgМ, IgG, IgЕ.

Запропонований нами метод лікування АД на тлі лямбліозу забезпечив клінічне одужання від патології шкіри у 83,2 % хворих проти 18,9 % без такого лкування (p<0,001). За даними катамнезу, клінічна ремісія зберігалась у 71,8 % хворих.

У хворих на АД на тлі цитомегаловірусної інфекції запропонована схема лкування сприяла стійкій ремісії у 63,3 % хворих. У решти пацієнтів призвела до зменшення площі шкірного ураження на 68,6 % (р<0,001), показника SCORAD на 52,2 % (р<0,001), істотного зниження вмісту IgМ та IgG до ЦМВ, частоти виявлення вірусної ДНК.

Отримані результати свідчать про певний імунокоригуючий вплив орнідазолу у хворих на розацеа та алергодерматози із супутнім лямбліозом, що, ймовірно, може бути пов’язано зі зменшенням пресингу токсинів лямблій на імунокомпетентні клітини. Позитивний ефект протипаразитарної терапії робить недоцільним додаткове застосування спеціальних методів імунокорекції.

При лікуванні АД без урахування наявності супутньої ЦМВІ остання активується, не відбувається нормалізація показників імунної системи, клінічна ремісія настає лише в 30,0 % хворих, що вказує на доцільність включення вказаної терапії в комплексне лікування хворих на алергічні дерматози в поєднанні з цитомегаловірусною інфекцією.