Інтерфероновий статус та інтерферонпродукуюча активність мононуклеарів периферичної крові хворих на негоспітальну пневмонію, сполучену зі стеатозом печінки

Разумний Р.В.

ДЗ "Луганський державний медичний університет", м. Луганськ

Під спостереженням знаходилося 86 хворих на негоспітальну пневмонію (НП) у віці 1855 років (чоловіків було 48, жінок 38). Середньої тяжкості перебіг НП був констатований у 50 пацієнтів (58,1%), тяжкий у 36 осіб (41,9%). Усі пацієнти були розподілені на дві репрезентативні групи: I група (44 особи) у яких НП перебігала на тлі стеатозу печінки (СП), II група (42 пацієнти) з відсутністю хронічної патології печінки. Для реалізації мети роботи, поряд із загальноприйнятим обстеженням, всім хворим в перші та останні 12 дні госпіталізації досліджували рівень концентрації сироваткових та інтерферону (ІФН), а також спонтанну і мітогенпродуку ючу продукцю ІФН, тобто вміст та ІФН у супернатантах культур мононуклеарів периферичної крові.

У хворих на НП на момент вступу до стаціонару мали місце порушення з боку інтерферонового статусу (ІФС), що були більш вираженими при наявності СП. Так, в I групі рівень сироваткового аІФН був в середньому в 1,5 рази (P<0,05) нижче норми, сироваткового уІФН в 1,51 рази (P<0,05); спонтанна продукція аІФН на момент початку лікування пацієнтів I групи була в 2,2 рази (P<0,05) менш, ніж у контролі, індукована продукція аІФН в 2,5 рази (P<0,05), спонтанна продукція уІФН у 2 рази (P<0,05), індукована у 1,58 рази (P<0,05). У хворих II групи концентрація сироваткового аІФН була в 1,27 рази (P<0,05) нижче значень у практично здорових осіб; сироваткового уІФН у 1,39 рази (P<0,05); спонтанна продукція аІФН у хворих на НП з відсутністю фонової патології була в 1,83 рази (P<0,05) нижче відповідного значення норми, індукована мітогеном продукція аІФН в 1,27 рази (P<0,05), спонтанна продукція уІФН в 1,15 рази (P<0,05), індукована продукція уІФН в 1,17 рази (P<0,05). Після закінчення загальноприйнятого лкування НП в I групі зберігалися більш істотні зрушення у системі ІФН. Так, концентрація сироваткового аІФН у хворих I групи на момент завершення лкування була нижчою в середньому в 1,26 рази (P<0,05), ніж в II групі, концентрація уІФН в 1,21 рази (P<0,05); спонтанна продукція аІФН в 1,43 рази (P<0,05), спонтанна продукція уІФН в 1,1 рази (P<0,05), митогенстимульована продукція аІФН в 1,48 рази (P<0,05), індукована продукція уІФН в 1,12 рази (P<0,05).

Таким чином, у хворих на НП, сполучену зі СП, хронічне ураження печінки невірусного ґенезу в гострому періоді пневмонії надає обтяжуючу дю на показники ІФС, спричинюючи зниження в крові рівня сироваткових ІФН та пригніченню продукції (як спонтанної так і індукованої) мононуклеарами а тауІФН. Проведення загальноприйнятої терапії НП у хворих зі сполученим СП не забезпечує в повній мірі відновлення ІФС організму, що зумовлює необхідність подальшої розробки ефективних способів імунокорекції та імунореабілітації таких хворих.