Ефективність антагоністів лейкотрієнових рецепторів у лікуванні сезонного алергічного риніту

Муляр Л.А., Петрова Т.А., Островська Г.Ю.

Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", м. Полтава

На сьогодншній день спостерігається значне збільшення захворюваності та поширення алергічних хвороб, однією з яких є алергічний риніт (АР) яким хворіє до 30% населення різних країн. АР є причиною суттєвого зниження якості життя і одним із факторів ризику розвитку бронхіальної астми. Запалення слизової оболонки носа являє собою первинний патофізіологічний механізм, який є відповідальним за клінічні прояви АР. Алергічне запалення супроводжується гіперсекрецією в’язкого слизу та набряком слизової оболонки і носа. У зв’язку з цим вибір терапії повинен базуватися на здатності лікарського засобу інгібувати запальний процес і таким чином контролювати виникнення симптомів і можливих наслідків. Роль лейкотрієнів в розвитку алергічного запалення в слизовій оболонці є в посиленні секреції слизу, пригніченні її кліренсу збільшенні виробітку катіонних білків, та пошкодженні епітелію. Метою нашого дослідження була оцінка ефективності антилейкотрієнового препарату Лукаст ( монтелукаст) у хворих на сезонний АР та деякі показники імунного статусу. До дослідження були включен 46 пацієнтів з сезонним АР різного ступеню тяжкості. Першу групу (28 хворих) склали пацієнти, у яких в комплексі терапевтичних заходів застосовували препарат Лукаст по 10мг 1 раз на добу ввечері протягом 4 тижнів , контрольну 18 пацієнтів, що отримували стандартне лікуванні АР. Серед хворих до початку лікування у 100% хворих зафксовано закладеність носа, чхання, свербіж, значні виділення із носа. При обстеженні відмічали значне збільшення еозинофілів в крові, переважання еозинофілів у виділеннях із носа, підвищення загального та специфічного IgЕ, підвищення В лімфоцитів та зростання СD4+. Внаслідок лікування протягом одного місяця в обох групах хворих відмічалося покращення клінічних симптомів АР,більш суттєве та в коротші строки (на 11+2,6 дні) у хворих першої групи.У пацієнтів досліджуваної групи мало місце зменшення числа еозинофілів в крові та у виділеннях із носа на 43 % та 56% відповідно, а в контрольнійна 12 % та 23%. Виявлено нормалізацію рівня Влімфоцитів та статистично достовірне зниження СD4+ у хворих, що приймали Лукаст. В дослідній групі 12 пацієнтів на 57день прийому препарату не потребували застосування інгаляційних кортикостероїдів, так як був досягнутий клінічний ефект , чого не спостерігали в контрольній групі хворих. Таким чином, прийом Лукаста виявляє виражений лікувальний ефект на основні симптоми сезонного АР і може бути рекомендований для включення в комплексну базисну терапію.