Сучасний стан проблеми гігієнічного дослідження засобів особистої гігієни, препаратів побутового призначення та принципів їх гігієнічної регламентації.

Волощенко О.І., Чекаль В.М., Раєцька О.В., Майстренко З.Ю., Макаренко К.М., Молявко Л.І., Гладка С.О., Непокупна О.І.

Актуальність вирішення проблем гігієни, які виникають із проблеми безпеки використання та застосування засобів особистої гігієни /засоби догляду за ротовою порожниною, слизовими оболонками, шкірою/, парфумерно-косметичних засобів /жируючі, декоративні та дезодоруючі речовини/, препаратів побутової хімії /миючі, піномиючі, чистячі та інші засоби/, полімерних синтетичних матеріалів, лакофарбових засобів, розчинників та інших обумовлена їх широким виробництвом та використанням населенням.

Вибір і наукове обгрунтування показників шкідливої дії широкого спектру названих вище засобів та матеріалів є і сьогодні одним із основних питань методології їх вивчення та гігієнічного регламентування, не зважаючи на те, що в нинішній час в основному обгрунтовані критерії шкідливої дії будь-якого із вказаних вище хімічних факторів, в залежності від рівня, часу, адекватності дії. Останнє пояснюється тим, що композиції хімічних засобів та матеріалів постійно змінюються, удосконалюються, а їх комплексне використання може сприяти формуванню не тільки своєрідних негативних реакцій організму а і суттєво впливати на формування якості середовища проживання населення.

В нинішній час населення використовує десятки, а то і сотні різних видів засобів особистої гігієни. Серед них особливе місце займають засоби по догляду за ротовою порожниною, слизовими оболонками, шкірою рук, обличчя, тіла. Такі засоби в основному виробляються з участю медичних закладів, науково-дослідних інститутів самостійно або з участю інших підприємств, які виробляють такі засоби. В основу іх гігієнічної оцінки взяті основні положення методичних вказівок Фармакологічного комітету МОЗ України та цілого ряду технічних умов на їх виробництво. Однак вони ще не зовсім вдосконалені. В зв’язку з цим в реалізації виробів та засобів особистої гігієни з’являються проблеми дозволу на їх використання. Останні пов’язані з вмістом важких металів та мікробіологічним забрудненням, які уже сьогодні вимагають нових методів їх оцінки та удосконалення регламентів їх використання, які б забезпечували безпеку таких засобів та покращували б їх якість. Не менш численною групою хімічних засобів, які використовуються повсякденно населенням, являються миючі, піномиючі, чистячі та інші препарати. В НДІ загальної та комунальної гігієни дана гігієнічна оцінка більше 300 композицій миючих засобів. На основі даних досліджень, їх аналітичного аналізу були розроблені методичні рекомендації до вивчення миючих засобів, удосконалення нешкідливих, та біонестійких високоефек-тивних форм. Результати такої роботи знайшли своє втілення в нормативній документації на випуск засобів, погодженої МОЗ України. Однак, в технології виготовлення засобів панує необосновний багатокомпонентний підхід, який приводить до необгрунтованого використання високолужних та біологічно стійких компонентів, які не тільки погіршують гігієнічні властивості засобів, а й шкодять оточуючому середовищу. В зв’язку з цим є нагальна необхідність в розширенні показників безпеки засобів, а також уточнення регламентів на їх виробництво і застосування. Торкаючись питань виробництва та використання парфумерно-косметичних засобів необхідно відмітити, що вони являють собою дуже складні композиції, які вміщують в собі жирючі, зволожуючі компоненти, різні біологічні екстракти, поверхне-во-активні, декоративні, ароматизуючі та тонізючі речовини. Такі засоби відносяться практично до малотоксичних речовин. Однак постійне їх застосування не виключає шкідливої дії на організм. Особливо в таких випадках коли має місце порушення бар’єрно-фізіологічної функції шкіри. До цього часу не розроблені об’єктивні критерії оцінки шкіри при використанні названих засобів і на сьогодні основними показниками шкідливої дії парфумерно-косметичних засобів являються показники функціонального стану шкіри /рН, динаміка відновлення загальних жирів шкіри, відсутність ознак подразнення та сенсибілізації/.

В зв’язку з цим є необхідність розвивати дослідження цих засобів в плані розробки об’єктивних критеріїв оцінки парфумерно-косметичних виробів. В цій роботі необхідно зупинитись на таких об’єктах, як полімерні та синтетичні матеріали та вироби зних, які в останній час дуже поширені в побуті та будівництві в вигляді конструкційних, оздоблюючих матеріалів, лаків, фарб, герметиків та інших. З гігієнічної точки зору одним із суттєвих недоліків таких матеріалів є небезпека емісії летких органічних сполук в процесі експлуатації. Такі речовини здібні викликати негативну дію на здоров’я населення. Наряду з емісією полімерні матеріали здатні до горіння та утворення токсичних продуктів. В нинішній час практично розроблені регламенти на виробництво та застосування полімерних та синтетичних матеріалів та виробів на їх основі. Але вказані регламенти розроблені лише для ізольованого їх використання та без уваги їх комплексного впровадження, що звичайно є суттєвим негативним явищем.

Необхідно відмітить, що останнім часом видано ряд постанов Уряду України про неможливість використання високотоксичних речовин та речовин з наркотичними та нейротропними властивостями в виробництві засобів особистої гігієни, парфумерно-косметичних засобів та полімерних композицій /спиртові алкалоїди, бензидин, хлор, ацетон, етиловий ефір, толуол та багато інших/. Останнє вимагає подальшої доробки методичних підходів до вивчення засобів особистої гігієни, парфумерно-косметичних засобів та полімерних синтетичних матеріалів, а також вдосконалення регламентів та критеріїв оцінки названих матеріалів та виробів.

Медекопортал