Ендотеліальна дисфункція у вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією. Ефективність санаторного етапу реабілітації хворих на інфаркт міокарда та артеріальну гіпертензію.

Т.В. Авраменко, Т.В. Коломійченко, М. Янюта Саар.

ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України", м. Київ.

Мета – дослідити роль ендотеліальної дисфункції (ЕД) у вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією (АГ) у виникненні перинатальних втрат.

Матеріал і методи. Обстежено 110 вагітних з хронічною АГ: у 48 (43,6 %) – АГ І стадії, 1 ступеня; у 13 (11,8 %) – І, 2; у 2 (1,8 %) – І, 3; у 14 (12,7 %) – ІІ, 1; у 26 (23,6 %) – ІІ, 2; у 7 (6,5 %) – ІІ, 3. Вік жінок – 18–40 років, 68 (61,8 %) – понад 30 років. У 11 (10,0 %) хвороба тривала до 1 року, 49 (44,5 %) – 1–5, 19 (17,3 %) – 6–10, 25 (22,7 %) – понад 10 років, у 6 (5,5 %) – виявлена під час вагітності. У 48 (43,6 %) жінок відзначено загрозу переривання вагітності, у 34 (30,1 %) – преклампсія, у 42 (38,2 %) – плацентарна недостатність, у 36 (32,7 %) – дистрес плода, у 15 (13,6 %) – затримка розвитку плода. Операцію кесаревого розтину проведено у 51 (46,4 %). Відзначено 3 (2,7 %) випадки антенатальної загибелі і 6 (5,5 %) дітей померло у ранньому неонатальному віці. 45,5 % дітей народилися в асфіксії, причому 14,5 % – в асфіксії тяжкого ступеня. Контрольну групу становили 30 соматично здорових вагітних. Вміст оксиду азоту (NO) в сироватці крові визначали за рівнем сумарних нітритів та нітратів, вміст яких визначали за методом Гріса. Рівень ендотеліну-1 (Ет-1) в крові визначали ферментним аналізом.

Результати. Встановлено, що у жінок з АГ уже в І половині вагітності спостерігається ЕД, яка виявлялася зниженням рівня NO ((58,7±2,1) проти (49,7±2,3) мкмоль/л у контролі, Р<0,05) та зростанням Ет-1 ((0,93±0,1) проти (0,59±0,08) фмоль відповідно, Р<0,05). Тобто рівновага ендотеліальних факторів порушується в бік вазоконстрикції, на що вказує зростання співвідношення Ет-1x1000/NO ((14,8±1,7) проти (9,3±1,4) Р<0,05). У ІІ половині вагітності ЕД у обстежених жінок поглиблюється, на що вказує зростання у 5 разів порівняно з контролем співвідношення вазоконстриктора до вазодилататора ((20,2±2,1) проти (5,0±1,7), Р<0,05). У жінок, у яких у подальшому сталася антенатальна загибель плода або смерть дитини у ранньому неонатальному віці у І половині вагітності відзначено зростання співвідношення Ет-1x1000/NO до 30 і вище, а у ІІ половині – вище 100. У більшості жінок, що народили дітей у стані тяжкої асфіксії, протягом вагітності спостерігали високі значення співвідношення Ет-1x1000/NO (вище 20 – у І половині вагітності і вище 40 – у ІІ половині).

Висновки. У вагітних з хронічною АГ спостерігається ЕД зі зсувом у бік вазоконстрикції. Високі значення співвідношення Ет-1x1000/NO можуть бути додатковим маркером порушення стану плода і вказувати на можливість перинатальних втрат.

Ефективність санаторного етапу реабілітації хворих на інфаркт міокарда та артеріальну гіпертензію

Л.М. Бабій, А.М. Липовецький, Ю.О. Хоменко

Національний науковий центр "Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска" АМН України, м. Київ
ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", санаторій "Україна" (Ворзель)

Значна поширеність артеріальної гіпертензії (АГ), у тому числі і при інфаркті міокарда (ІМ), потребує більш детального вивчення значення цієї патології для результатів реабілітації хворих на ІМ.

В обстеження було включено 116 хворих, які були розподілені на три групи. Першу (основну) групу склали 61 хворий на ІМ із супутньою АГ. 30 хворих на ІМ але без АГ склали другу групу. Третю групу обстеження склали 25 хворих, що перенесли ІМ, яким була проведена операція аортоконарного шунтування (АКШ) у перші 3–4 міс після перенесеного ІМ з повною реваскуляризацією міокарда до рівня I функціонального класу (ФК). Всі хворі проходили лікування у відділенні інфаркту міокарда та відновлювального лікування

ННЦ "Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска" АМН України та подальший санаторний етап реабілітації у відділенні реабілітації ДП санаторій "Україна" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" лікувально-оздоровчих закладів профспілок України. Всім хворим проводили добове моніторування артеріального тиску (АТ) і ехокардіографічне дослідження на початку і після закінчення санаторного етапу, фізичну активізацію з освоєнням дистанційної годинної ходьби та дозоване фізичне навантаження після закінчення санаторного етапу.

Встановлено, що оптимізація до рівня рекомендованого цільового АТ досягається тільки у 66 % хворих на ІМ з АГ. Інформативними показниками оптимізації АТ, окрім добового систолічного, діастолічного і пульсового АТ, були індекси часу і площі, варіабельність систолічного і діастолічного АТ. Порушений добовий профіль типу non-dipper і night-peacker спостерігали у 76 % хворих на ІМ з АГ, переважно (у 90 %) хворих, у яких не вдалося досягти цільових рівнів АТ. Досягнення цільових рівнів АТ відбувалося переважно за відсутності збільшення індексу маси міокарда лівого шлуночка >125 г/м2, збільшення товщини міжшлуночкової перегородки >1,2 см, і при величині лівого передсердя <4,0 см.

Виконання фізичного навантаження після ІМ із супутньою АГ супроводжується зниженням економічності роботи за рахунок більшої потреби міокарда в кисні і підвищення рівня внутрішньої роботи. Для оцінки переносності фізичного навантаження, окрім велоергометрії, може бути використана годинна дистанційна ходьба з урахуванням швидкості її виконання. При адекватному виконанні дистанційної ходьби більше 2,5 км за 1 год хворий може виконувати рівень легкої роботи. Ступінь оптимізації АТ у хворих з III ФК (ТФН 50 Вт) слід розглядати як додатковий чинник при оцінці у них працездатності і рекомендацій для проведення коронароангиографии і визначення подальшої тактики лікування.

Після санаторного етапу реабілітації у хворих на ІМ з АГ при збереженні показань до проведення санаторного етапу можливість повернення до праці вище рівня легкої досягає 75 %.

Оптимізація програм відновлювального лікування хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію

К.Д. Бабов, О.А. Гоженко, Т.В. Старчевська

Український НДІ медичної реабілітації і курортології МОЗ України, м. Одеса

Відновлювальне лікування хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію (ЕАГ) є невід’ємною складовою зниження серцево-судинних ускладнень та зменшення непрацездатності у цієї категорії хворих. Тому розроблення та впровадження нових методів та способів відновлювального лікування є актуальним напрямком.

Під обстеженням було 304 хворих з ЕАГ І–ІІ ступеня з різним поєднанням факторів загального ризику та наявністю супутньої патології (остеохондроз хребта, абдомінальне ожиріння). Розроблені способи санаторно-курортного лікування із застосуванням озонових ванн у комплексі з методиками апаратної фізіотерапії та кінезотерапії. Оцінку ефективності лікування проводили за даними добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), частоти скорочень серця (ЧСС), рівня толерантності до фізичного навантаження, визначення індексу маси тіла (ІМТ) та типу ожиріння за індексом талія–стегно (ОТ/ОС), показниками вуглеводного обміну, ліпідограми, коагулограми та критеріями якості життя.

Результати проведеного дослідження вказують на багатобічний позитивний вплив розробленого комплексу санаторно-курортного лікування хворих ЕАГ 1-го та 2-го ступеня із застосуванням озонових ванн, який значно переважає за ефективністю загальноприйняте лікування. Нормалізація гемодинамічних показників доведена ДМАТ – після лікування у хворих зменшилася варіабельність систолічного та діастолічного артеріального тиску. Профілю Здоров’я хворих в основній групі критерії якості життя мали достовірно більшу (Р<0,001) позитивну динаміку.

За даними оцінки ефективності проведеного санаторно-курортного лікування із застосуванням озонових ванн та лазеротерапії у пацієнтів групи АГ з ожирінням відбулася нормалізація показників ДМАТ зниження рівня загального холестерину та глюкози крові; ІМТ та ОТ/ОС – знизилися (Р<0,05), підвищилася якість життя за психологічними та фізичними сферами критеріїв (Р<0,05). Запропоновані озонові ванни з кінезотерапією у хворих на АГ у поєднанні з остеохондрозом шийного відділу хребта дозволяє покращити стан судин вертебробазилярної системи головного мозку, при цьому зменшується варіабельність АТ на 28 %. Була виявлена позитивна динаміка зниження індексу м’язового синдрому, а також зменшення вертебральних та неврологічних проявів, що сприяє підвищенню якості життя та працездатності хворих. Після проведеного санаторно-курортного лікування було встановлено зниження ступеня загального ризику серцево-судинних ускладнень у вірогідної більшості пацієнтів (88,8 %), що підтверджує позитивний вплив на прогноз у хворих АГ різного віку.

Розроблення та впровадження в практику диференційованих комплексів санаторно-курортного лікування хворих есенціальною АГ сприятиме покращанню ефективності санаторно-курортного лікування, скороченню строків перебування на лікарняному листі та зменшенню кількості діб непрацездатності, зниженню інвалідизації населення за рахунок профілактики ускладнень АГ (інсульти, інфаркти, гострий коронарний синдром тощо), покращанню якості життя.

Етапна реабілітація хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію, які перенесли ішемічний інсульт

К.Д. Бабов, О.С. Іванюк, О.А. Гоженко

Український НДІ медичної реабілітації і курортології МОЗ України, м. Одеса

Останніми роками зростання поширеності судинних захворювань зумовило збільшення частоти гострих порушень мозкового кровообігу, які в структурі причин загальної смертності становлять у середньому 11–12 %, посідаючи третє місце після смертності від хвороб серця і пухлин.

Мета – підвищити санаторно-курортну реабілітацію хворих з наслідками ішемічного інсульту (II) шляхом комплексного застосування інфіта- та лазеротерапії.

Методи дослідження: клініко-інструментальні, лабораторні, статистичні. Під нашим спостереженням було 124 хворих із наслідками II на різних етапах реабілітації (ранньому, пізньому відновлювальному і резидуальному), протягом яких тривало відновлення порушених функцій: рухових, когнітивних, які були спрямовані не тільки на наслідки захворювання, а і на фактори ризику виникнення повторних судинних катастроф. Було запропоновано методики лазеротерапії та інфітатерапії, розроблено диференційовані комплекси етапної реабілітації хворих, що перенесли II.

Комплексне санаторно-курортне лікування із застосуванням інфітатерапії у хворих з наслідками II у ранньому відновлювальному лікуванні підвищує ефективність реабілітації, а саме: нормалізує артеріальний тиск (АТ) у 84,2 % (Р<0,002); покращує мозковий кровообіг за рахунок активації венозного відтоку у 73,8 % (Р<0,05); сприятливо впливає на периферичний кровообіг; знижує рівень загального холестерину і b-ліпопротеїдів (Р<0,025); покращує когнітивні функції (переважно орієнтацію в часі та сприйняття) (Р<0,01). Включення лазеротерапії в комплексну санаторно-курортну реабілітацію хворих із наслідками II в ранньому відновлювальному періоді у всіх хворих із підвищеним АТ сприяє його нормалізації (Р<0,003); більшою мірою, ніж інфітатерапія, покращує мозковий кровообіг і ліпідний обмін, знижуючи рівень загального холестерину і b-ліпопротеїдів на 26,5 %, збільшує об’єм активних рухів, нормалізує м’язовий тонус і зменшує ступінь геміпарезу (Р<0,004). Комплексне застосування інфіта- та лазеротерапії зменшує ризик повторних інсультів (нормалізує АТ (Р<0,01), покращує мозковий і периферичний кровообіг (Р<0,05); нормалізує ліпідний обмін і коагуляційно-реологічні властивості крові (Р<0,02).

Комплексне застосування інфіта- та лазеротерапії в пізньому відновлювальному і резидуальному періодах зменшує ризик повторних інсультів (нормалізує АТ (Р<0,01), покращує мозковий і периферичний кровообіг (Р<0,05); нормалізує ліпідний обмін і коагуляційно-реологічні властивості крові (Р<0,02). Впровадження застосування інфіта- і лазеротерапії в комплексній санаторно-курортній реабілітації хворих із наслідками II на ранньому етапі реабілітації дозволяє зменшити подальші витрати за рахунок збереження досягнутого ефекту протягом 6–10 міс. Соціальна ефективність впровадження комплексного застосування інфіта- та лазеротерапії в санаторно-курортні заклади дозволить знизити тяжкість інвалідності на 20 %, підвищити якість життя та сприятиме відновленню працездатності.