Підстави, задум та заява про місію "Клубу редакторів" (Робоча група Європейського товариства кардіологів).

Журнали національних кардіологічних товариств Європи. Підстави, задум та заява про місію "Клубу редакторів" (Робоча група Європейського товариства кардіологів)

Журнали національних кардіологічних товариств Європи.

Підстави, задум та заява про місію "Клубу редакторів" (Робоча група Європейського товариства кардіологів)

Кількість та якість наукової продукції з питань серцево-судинних захворювань у Європі збільшуються. Сприяння високій якості досліджень – важлива мета Європейського товариства кардіологів (ЄТК) [1–3]. ЄТК є видавцем двох офіційних загальних журналів високого рівня, а саме European Heart Journal і Cardiovascular Research, присвячених відповідно клінічним та фундаментальним дослідженням [1–3]. Також ЄТК видає низку офіційних журналів за субспеціальностями, в яких розглядається повний спектр серцево-судинних захворювань і відповідних методів досліджень. Водночас, більшість європейських країн мають також власні кардіологічні видання. Журнали національних кардіологічних товариств (ЖНКТ) мають значний досвід і служать поширенню високоякісних наукових досліджень, які проводяться в кожній європейській країні. Вони також відіграють значну роль в освіті та гармонізації клінічної практики. Більшість ЖНКТ публікуються локальними мовами, але багато з них також включають англійські видання. Загалом, ЖНКТ є високоефективним засобом поширення інформації про дослідження з кардіології у Європі. Втім, наукова інформація не має бар'єрів, і багато з цих журналів здобули безперечне міжнародне визнання. Деякі ЖНКТ з'являються лише зараз, і для них корисною є мережа підтримки. Стало ясно, що сприяння співпраці між редакторами ЖНКТ полегшить прогрес у знаннях і обмін наукової та освітньої інформації.

Розробка "Базового документа" та "Заяви про місію" розглядалася як необхідна для створення бази для майбутньої співпраці між редакторами ЖНКТ. Ми взяли на себе цю відповідальність, визнаючи ключове значення ЖНКТ у Європі. Наше завдання полягало у створенні та виданні базового документа, який містить узгоджені між редакторами ЖНКТ фундаментальні принципи. Будуть визначені спільні цілі та узгоджені заходи. Цей базовий документ був розроблений для формалізації діяльності робочої групи редакторів ЖНКТ.

Кардіологічні журнали національних товариств: підстави та базисні дані

Усі головні редактори офіційних кардіологічних журналів національних товариств Європи є de facto членами клубу редакторів. У квітні 2007 р., під час "весняних днів" у Будинку серця в Ніцці, правління ЄТК формально схвалило ініціативу, і робоча група редакторів офіційно почала працювати. Вона включає ядро редакторів і є частиною підрозділу, який відповідає за членство в ЄТК. Її координатором є віце-президент ЄТК. За необхідності буде залучатися відділ ЄТК, який відповідає за публікації.

Першими кроками клубу редакторів було з'ясування вихідної інформації про європейські кардіологічні журнали. Було здійснено кілька заходів.

На прохання робочої групи модифіковано портал ЖНКТ на веб-сторінці ЄТК. На теперішній час цей сайт доступний не лише зі сторінки членів ЄТК та національних товариств, а й з наукової частини сайту ЄТК [4]. Зрозуміло, що внесок ЖНКТ у величезну наукову продукцію ЄТК загалом – значний, і цей факт повинен бути визнаний.

Електронний зв'язок зближує наукову спільноту. Тому були переглянуті та впроваджені прямі лінки до ЖНКТ [4]. Редактори ЖНКТ повинні сприяти виданню високоякісних досліджень та формуванню ефективної мережі зв'язку між усіма європейськими журналами.

Нарешті, в якості первинного кроку робоча група звернулася до редакторів ЖНКТ і президентів національних товариства з проханням отримати редакційні та організаційні дані про всі журнали. Розроблено детально структурований опитувальник (23 питання). Матеріал витримав ретельну спеціальну перевірку.

Основні результати огляду наводяться далі. Всього 40 національних товариств відповіли на опитувальник щодо 34 журналів. Вісім національних товариств не мають офіційного журналу, 3 балтійські країни видають журнал спільно, а 3 національні товариства – більш ніж 1 журнал. Найстарішим кардіологічним журналом Європи є Archives des Maladies du CFur et des Vaisseaux, заснований у 1908 р. Одинадцять журналів існують понад 30 років, 2 – понад 20 років, а 12 – більше 10 років. Крім ЖНКТ локальними мовами, 12 журналів також доступні англійською мовою (повні тексти), а 27 журналів систематично включають англійські резюме. Тридцять три журнали включають оригінальні статті, а один складається винятково з оглядів. Тринадцять журналів видаються щомісяця. Тираж видань – від 1000 до 9000. Система рецензування використовується для розгляду рукописів у 31 журналі, а 23 журнали відповідають вимогам Міжнародного комітету редакторів медичних журналів. Індексуються 29 журналів (Index Medicus), 18 з'являються в PubMed (MEDLINE), а 5 отримали імпакт-фактор у 2006 р. Крім друкованого видання, 26 журналів мають електронні версії, а 13 використовують електронну систему подання рукописів. Спеціальна веб-сторінка наявна у 25 журналів, а 26 публікацій доступні з веб-сторінки відповідного національного товариства [4].

Загальні міркування

Слід розглядати як технічні, так і етичні проблеми [5–8]. Забезпечення стандартів якості редагування є ключовим для підвищення привабливості публікацій у глобалізованій та висококонкурентній галузі академічної кардіоваскулярної медицини. З огляду на це, робоча група вважає за доцільне дотримуватися рекомендацій, виданих майже 30 років тому Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів (ICMJE). Нещодавно вони були переглянуті (шосте видання). Увага змістилася з оригінальних технічних вимог (з фокусом на єдині технічні та формальні аспекти підготовки рукопису) на загальні принципи редакційної етики та принципи глобальної політики щодо біомедичних публікацій [5, 8]. Справді, технічні вимоги дуже важливі для гарантування ясності, точності та полегшеного поширення результатів досліджень. У свою чергу, імплементація та суворе дотримання цих вимог підвищують якість досліджень. Для покращання публікацій рандомізованих клінічних досліджень потрібно дотримуватися пропозицій групи CONSORT (Консолідовані стандарти повідомлення про результати рандомізованих досліджень) [9]. Ці дослідження повинні відповідати спеціальним вимогам, включаючи перелік досліджень (check list) та діаграму ходу дослідження (flow diagram). Необхідно пам'ятати, що кардіологія – одна з медичних дисциплін з найбільш чітким виконанням рандомізованих досліджень і широким охопленням концепції доказової медицини.

На цей час видання он-лайн – найбільш ефективний шлях поширення опублікованої в журналах інформації. Кількість відвідувань електронних видань з можливістю отримання повних текстів статей стрімко збільшується [3, 10]. Тому потрібно полегшити електронний зв'язок і зробити більш доступними видання журналів он-лайн. Пропонується вокативний новий індекс – так званий "веб-імпакт фактор", і з'являється галузь вебометрики.

З другого боку, правдоподібність наукового змісту залежить від етичних міркувань. Необхідно забезпечити прозорість, довіру і чесність процесу публікації результатів досліджень [5–8]. Кінцева мета полягає у захисті обміну науковими даними. Слід визнати те, що значна частина корпоративних досліджень змістилася з академічних та університетських центрів до прямих угод між спонсорами і приватними контрактними дослідницькими організаціями. З огляду на це, чітке висвітлення ролі спонсора у задумі, виконанні, аналізі, інтерпретації та описанні результатів дослідження набуває дедалі більшого значення. На інших концепціях, таких як свобода редагування та незалежність редагування, наголошують ICMJE, WAME (Світова асоціація медичних редакторів) і CSE (Рада наукових редакторів) [5–8]. Повноваження і автономія є критичними елементами забезпечення правильних редакційних рішень. Через це редактори ЖНКТ повинні захищати редакційну незалежність відповідних національних журналів.

Процес рецензування (peer review), незважаючи на його обмеження, досягнув найвищого рівня. Зараз його визначають як важливу частину редакційного наукового процесу. Тому потрібно розробляти стандарти рецензування. Це вимагає справедливості суджень та експертних знань у галузі. Редактори несуть відповідальність за контроль і забезпечення справедливого, своєчасного і ретельного рецензування [5–8].

Для захисту правдоподібності наукової інформації важливими є також інші аспекти, такі як конфлікти інтересу (для авторів, рецензентів і редакторів) і вимоги щодо авторства. Слід наполягати на розкритті потенційних конфліктів інтересу. Ключовими міркуваннями є доступність даних і відповідальність за їх точне представлення та інтерпретацію. Слід дотримуватися конфіденційності та узгоджених термінів доступності публікації. Редактори ЖНКТ повинні запобігати необ'єктивності публікацій (селективне повідомлення про позитивні знахідки і відсутність повідомлень про дослідження з негативними результатами). Весь процес підготовки публікації базується на принципах правдоподібності, довіри, автентичності та наукової чесності [5–8]. Для збереження наукової правдоподібності редактори ЖНКТ повинні гармонізувати свої дії щодо науково недостовірних досліджень та спотворень результатів [11–16]. Група HEART (Круглий стіл кардіологічних видань) видала консенсус щодо скорочення публікацій [12]. У певних випадках потрібно розглядати "висловлення занепокоєння" або навіть відхилення опублікованого матеріалу [11–16]. Вторинні публікації, навіть різними мовами, повинні відповідати вимогам ICMJE [5].

Врешті-решт, міжнародне визнання отримує заохочення бібліометричного індексування. Імпакт-фактор (індекс цитування) – це загальноприйнятий засіб оцінки наукового престижу журналу. Втім, слід визнати недоліки вирахування імпакт-фактора. Цінність дослідження не повинна визначатися залежно від імпакт-фактора журналу, в якому публікуються статті [2, 17–19]. Редактори ЖНКТ повинні розробити єдині принципи поширення інформації про дослідження в європейських країнах на підставі клінічної якості та важливості досліджень. Це дозволить подолати необ'єктивність цитування, особливо порівняно з неєвропейськими біомедичними журналами [17], і забезпечить спільну підтримку досліджень у Європі.

Підстави для створення клубу редакторів

Європейські ЖНКТ є різноманітними і публікуються різними мовами. З огляду на це, співпраця між редакторами ЖНКТ має ключове значення для уникнення феномену "вавилонської башти", який заважає ефективному поширенню наукової інформації в Європі. Навіть відносно скромні видання повинні не піддаватися надмірній критиці, а розглядатися як успішні, якщо мають широку аудиторію і високо цінуються читачами. Ми повинні розірвати обмеження і звільнити наукові знання від будь-яких мовних, логістичних, бюрократичних або економічних бар'єрів. Дуже бажаними є перехресні зв'язки (лінки) між європейськими журналами. Варто заохочувати перехресні посилання, якщо вони базуються на суворих критеріях наукової якості. Слід розробити мінімальний перелік важливих принципів, узгоджений зі всіма ЖНКТ. Необхідно чітко ідентифікувати спільні завдання та пріоритети. Нарешті, потрібно прийняти активні глобальні рішення, щоб залучити ширшу аудиторію.

Втім, усі описані рекомендації залишають достатньо простору для особливої редакційної політики, яка відповідає інтересам кожного окремого журналу. Простір для різноманітності повинен ретельно підтримуватися, оскільки фокус та масштаб національних журналів дуже відрізняються. Незважаючи на це, основою прогресу знань є обмін новою інформацією між дослідниками. Редактори ЖНКТ несуть повну відповідальність за підтримання співпраці між європейськими дослідниками.

Далі наводяться три типові приклади, щодо яких прийнятні ці спільні зусилля.

Нові рекомендації, які пропонують реєструвати всі клінічні дослідження до кінцевої публікації їх результатів, повинні обговорюватися у світлі діючих адміністративних національних законів і нещодавно виданих європейських директив (EudraCT). Потрібно розглянути єдиний європейський "Репозиторій" клінічних досліджень, який відповідає не лише адміністративним та регуляторним вимогам, а й редакційним принципам (включаючи вільний публічний доступ) [20, 21]. Це дозволить на ранніх етапах виявити невідповідні зміни дизайну досліджень або методологічні проблеми. Більшість редакторів ЖНКТ могли б приєднатися до єдиних рекомендацій, а спільні особливості редакційної політики та спільні платформи могли б бути узгоджені на європейському рівні.

Співпраця між редакторами ЖНКТ є важливим чинником для подальшого поширення та сприяння клінічному впровадженню практичних рекомендацій ЄТК. Після затвердження національними товариствами переклад цих рекомендацій на локальні мови повинен полегшити їх практичну імплементацію [22–27]. Дуже важливими є примітки у колонтитулах, включаючи коментарі локальних експертів. Публікація рекомендацій у ЖНКТ повинна відповідати правилам "вторинної публікації", після первинної появи у European Heart Journal. Необхідно ретельно контролювати процес перекладу та його точність. Важливо запровадити "процес раннього перекладу". Тому важливо забезпечити співпрацю між редакторами ЖНКТ і комітетом з практичних рекомендацій ЄТК. Обмін знаннями стане можливим, якщо вдасться забезпечити зворотний зв'язок шляхом поширення окремих національних реєстрів, які охоплювали б особливості локальної допомоги хворим [28, 29]. Це допоможе досягти успіху, життєздатності різних ініціатив ЄТК та впровадити їх на національному рівні. Такий двобічний обмін знаннями сприятиме широкому впровадженню рекомендацій та гармонізації кардіологічної практики в країнах Європи. По суті, однорідна та постійна клінічна практика повинна забезпечити покращання допомоги хворим.

Сприяння поширенню найважливіших клінічних досліджень ЄТК шляхом перекладу резюме на національні мови та публікації основних результатів цих досліджень. Потрібно докласти максимальних зусиль для збереження точності та наукової цілісності інформації [30, 31]. Остання пропозиція знову вимагатиме тісної координації між науковими органами ЄТК, відділом публікацій ЄТК та редакторами ЖНКТ.

Заява про місію

• Покращити співпрацю між редакторами ЖНКТ. Основна мета цієї робочої групи – сприяти взаємодії між редакторами ЖНКТ. Окремі теми будуть обговорюватися шляхом повноцінного та всеохоплюючого підходу. Будуть створюватися спеціальні комітети "ad hoc" (за потребою). Розроблятимуться спільні принципи редакційної політики. За необхідності видаватимуться редакційні статті, спільні вимоги та узгоджені документи. Плануватимуться регулярні зустрічі (на щорічних конгресах ЄТК та інші), із запропонованим формальним порядком дня.
• Сприяти досягненню найвищого рівня редакційної роботи. Важливе завдання робочої групи – розробити засоби покращання наукових стандартів ЖНКТ. Потрібно сприяти підвищенню наукового рівня, вимог щодо якості, правдоподібності, а також забезпеченню редакційної та дослідницької етики [5–8].
• Покращити поширення наукових знань. Координація редакційних ініціатив серед ЖНКТ та офіційних видань ЄТК сприятиме поширенню редакційного та наукового змісту. Розробка спільних стратегій інформування про високоякісні дослідження, здійснені в Європі, позитивно вплине на бібліометричні показники. Потрібно сприяти визнанню та поширенню здійснених у Європі досліджень, розроблених практичних рекомендацій, інших наукових та освітніх ініціатив. Слід полегшити поширення спільного академічного матеріалу, навчальних програм та інших навчальних засобів. Розвиток електронних видань зробить інформацію більш доступною.
• Забезпечити обмін технічною редакційною інформацією, досвідом, ініціативами, видавничими ресурсами та технічними засобами між редaкторами ЖНКТ. Вирішувати спільні завдання щодо вільного доступу до наукового змісту. Передбачити спільні стратегії для динамічного розвитку стандартизованих платформ для подання рукописів. Прийняти спільні принципи для підвищення ефективності видавничого процесу. Підтримувати паралельні електронні та англійські видання дедалі більшої кількості ЖНКТ та забезпечити обмін ресурсами. Докласти спільних зусиль для більш ефективного вирішення проблеми обмежених видавничих ресурсів та забезпечення економічної життєздатності ЖНКТ.
• Формувати бази даних для забезпечення подальших спільних проектів та повноцінних європейських видавничих ініціатив. Надалі стимулювати співпрацю між редакторами ЖНКТ та науковими органами ЄТК і його видавничим відділом.
• Громадські зв'язки. Спільно вирішувати питання, які стосуються ЖНКТ. Підтримувати зв'язок з урядовими органами, професійними або науковими організаціями, індустрією, засобами масової інформації та громадськістю.
• Посилити cпівпрацю між національними товариствами та ЄТК, забезпечити зв'язок між офіційними журналами ЄТК і ЖНКТ. Поширювати інформацію про заходи ЄТК для сприяння якісним дослідженням.

Підсумкові зауваження

Інформація, наведена в цьому документі, забезпечила створення базису для підтримки ініціативи редакторів. Редактори ЖНКТ повинні поступово адаптувати свої локальні принципи, у тому числі інструкції авторам, для забезпечення відповідності загальним рекомендаціям з редагування [5–8, 32, 33]. Основне завдання для клубу редакторів полягає в досягненні консенсусу щодо стратегічних пріоритетів ЖНКТ. Потрібно покращити широту та якість статей і ставити за мету включити більшість ЖНКТ у визнані міжнародні бібліографічні бази даних та електронні пошукові системи. Потрібно докласти спільних зусиль для якомога ширшої доступності журналів та наведеної в них інформації, консолідації їх престижу та визнання міжнародною науковою спільнотою. Основні завдання цих зусиль досить чіткі: посилити співпрацю між редакторами ЖНКТ, забезпечити стандарти редагування, поліпшити вимоги щодо якості, зберегти етику публікації, гарантувати правдоподібність наукових даних та поширити обмін науковими знаннями.

Ретельність редакторів ЖНКТ у виконанні цих завдань має принципово важливе значення, і створення форуму у вигляді Клубу редакторів повинно дати унікальну можливість для глобального покращання редакційної політики. Результати та наслідки цих ініціатив щодо редагування журналів повинні критично оцінюватися з часом.

Подяка

Спеціальна подяка Anne Mascarelli (ЄТК) за постійну допомогу.

Література

1.Goodman N., Bijnens B., van de Werf F. The European Heart Journal: a European journal with a global impact in cardiovascular medicine // Eur. Heart J. – 2004. – Vol. 25. – P. 1382-1384.

2.Piper H.M., Martinson E.A., Opthof T. The hills and valleys of an impact factor // Cardiovasc. Res. – 2005. – Vol. 67. – P. 175.

3.Piper H.M., Garcia-Dorado D., Martinson E.A. Readers' choice: hot papers downloaded in 2006 // Cardiovasc Res. – 2007. – № 73. – Р. 619-622.

4.European Society of Cardiology (http://www.ESCardio.org)

5.Uniform requirements for manuscripts submitted to biomedical journals. International Committee of Medical Journal Editors // New Engl. J. Med. – 1997. – Vol. 23. – P. 309-315. (http://www.ICMJE.org)

6.Scott-Lichter D., and the Editorial Policy Committee, Council of Scientific Editors. CSE’s White paper on promoting integrity in scientific journal publications. – Reston, VA:CSE;2006 (http://www.councilscienceeditors.org/editorial-policies/white-paper.cfm.).

7.World Association of Medical Editors (WAME) (http://www.WAME.org).

8.Alfonso F., Bermejo J., Segovia J. New recommendations of the international committee of medical journal editors. Shifting focus: from uniformity in technical requirements to bioethical considerations // Rev. Esp. Cardiol. – 2004. – Vol. 57. – P. 592-593.

9.Moher D., Schulz K., Altman D.G., for the CONSORT group. The revised CONSORT statement: Revised recommendations for improving the quality of reports of parallel group randomized trials // Lancet. – 2001. – Vol. 357. – P. 1191-1194.

10.Garcia-Dorado D., Schluter K.D., Martinson E.A., Piper H.M. Which papers are more interesting to the readers of cardiovascular research? Information from download monitoring // Cardiovasc. Research. – 2005. – Vol. 65. – P. 1-5.

11.Relman A.S. The Ingelfinger rule // New Engl. J. Med. – 1981. – Vol. 305. – P. 824-826.

12.Hildner F.J. Redundant publication // Cathet Cardiovasc. Diagn. – 1997. – Vol. 42. – P. 111-112.

13.de Maria A. Duplicate publication: insights into the essence of a medical journal // J. Amer. Coll. Cardiology. – 2003. – Vol. 41. – P. 516-517.

14.Relman AS. Publish or perish – or both // New Engl. J. Med. – 1977. – Vol. 297. – P. 724-725.

15.Hildner F.J. Ethical issues in cardiovascular publications: Observations during 25 years as an Editor. Catheter Cardiovascular Interv. – 2003. – 60:202-207.

16.Alfonso F, Bermejo J, Segovia J. Duplicate or Redundant Publication: Can we Afford it? // Rev. Esp. Cardiol. – 2005. – Vol. 58. – P. 601-604.

17.Seglen P.O. Why the impact factor of journals should not be used to evaluate research // Brit. Med. J. – 1997. – Vol. 314. – P. 497-502.

18.Smith R. Unscientific practice flourishes in science. Impact factors of journals should not be used to evaluate research // Brit. Med. J. – 1998. – Vol. 316. – P. 1036-1040.

19.Alfonso F., Bermejo J., Segovia J. Impactology, Impactitis, Impactotherapy // Rev. Esp. Cardiol. – 2005. – Vol. 58. – P. 1239-1245.

20.de Angelis C., Drazen J.M., Frizelle F.A. et al. Clinical trial re-gistration: a statment from the International Committee of Medical Journal Editors // New Engl. J. Med. – 2004. – Vol. 351. – P. 1250-1251.

21.Alfonso F., Segovia J., Heras M., Bermejo J. Publication of clinical trials in scientific journals: Editorial issues // Rev. Esp. Cardiology. – 2006. – Vol. 59. – P. 1206-1214.

22.Bassand J.P., Ryden L. Guidelines: making the headlines or confined to the slide lines? // Eur. Heart J. – 1999. – Vol. 20. – P. 1149-1151.

23.Alfonso F., Bermejo J., Segovia J. European Guidelines at Revista Espanola de Cardiologia: Towards a Full "Globalization" of Cardiovascular Care? // Rev. Esp. Cardiol. – 2004. – Vol. 57. – P. 1000-1002.

24.Priori S.G., Aliot E., Blomstrom-Lundqvist C. et al. Task force on sudden cardiac death, European Society of Cardiology. Summary of recommendations // Ital. Heart J. – 2002. – № 3 (10), Suppl. – Р. 1051-1065.

25.Brady A.J., Poole-Wilson P.A. ЄТК-CHF: guidelines for the aspirational and the practical // Heart. – 2006. Vol. 92. – P. 437-440.

26.Silber S., Albertsson P., Aviles F.F. et al. European Society of Cardiology. Percutaneous coronary interventions. Guidelines of the European Society of Cardiology-ESC // Kardiol. Pol. – 2005. – Vol. 63. – P. 265-320.

27.Seidl K., Schuchert A., Tebbenjohanns J., Hartung W. [Commentary on the guidelines the diagnosis and the therapy of syncope – the European Society of Cardiology 2001 and the update 2004] // Z. Kardiol. – 2005. – Vol. 94 (9). – P. 592-612.

28.Fox K.A. Registries and surveys in acute coronary syndrome // Eur. Heart J. – 2006. – Vol. 27. – P. 2260-2262.

29.Simoons M.L., van der Putten N., Wood D. et al. The Cardiology Information System: the need for data standards for integration of systems for patient care, registries and guidelines for clinical practice // Eur. Heart J. – 2002. – Vol. 23. – P. 1148-1152.

30.Bermejo J., Segovia J., Alfonso F. Summary of the clinical studies reported in the scientific session of the American Heart Association 2005 (Dallas, Texas, USA, 13–16 November 2005) // Rev. Esp. Cardiol. – 2006. – Vol. 59. – P. 143-153.

31.Goyal A., Tricoci P., Melloni C. et al. Highlights from the American Heart Association Scientific Sessions, November 13 to 16, 2005; Dallas, TX // Amer. Heart J. – 2006. – Vol. 151. – P. 295-303.

32.No authors listed. Scandinavian Cardiovascular Journal // Circulation. – 2006. – Vol. 3. – P. 114-156; 144:f156

33.Ribeiro C., Ferreira R. Revista Portuguesa de Cardiologia. Quality and prestige for the use of cardiovascular medicine // Rev. Port Cardiol. – 1992. – Vol. 11. – P. 11-12.

Укркардіо