Улучшение иммунитета в весенний период: Ключевые стратегии для поддержания здоровья

Интеленс – описание препарата, инструкция по применению, отзывы

Производители: Janssen-Cilag Pty Ltd

Действующие вещества
Класс заболеваний
  • Не указано. См. инструкцию

Клинико-фармакологическая группа
  • Не указано. См. инструкцию
Фармакологическое действия
Фармакологическая группа
  • Средства для лечения ВИЧ-инфекции

Таблетки пероральные Интеленс (Intelence)

Инструкция по медицинскому применению препарата

Описание фармакологического действия

Механизм действия

Этравирин является ненуклеозидным ингибитором обратной транскриптазы (ННИОТ) вируса иммунодефицита человека — ВИЧ-1. Этравирин непосредственно связывается с обратной транскриптазой и блокирует РНК-зависимую и ДНК-зависимую активность ДНК-полимеразы, вызывая разрушение каталитических участков этого фермента.

Противовирусная активность in vitro

Этравирин активен в отношении лабораторных штаммов и клинических изолятов ВИЧ-1 дикого типа в остро инфицированных Т-клеточных линиях, периферических мононуклеарных клетках человека и в моноцитах/макрофагах человека.

Этравирин обладает противовирусной активностью in vitro в отношении широкого круга представителей группы М ВИЧ-1 (субтипы A, B, C, D, E, F, G) и первичных изолятов группы О, для которых его средняя эффективная доза (ЕС50) варьирует от 0,7 до 21,7 нМ.

Этравирин не является антагонистом какого-либо из изученных антиретровирусных препаратов. Он обладает аддитивной противовирусной активностью в комбинации с ингибиторами протеазы: ампренавиром, атазанавиром, дарунавиром, индинавиром, лопинавиром, нелфинавиром, ритонавиром, типранавиром и саквинавиром; с нуклеозидными или нуклеотидными ингибиторами обратной транскриптазы: залцитабином, диданозином, ставудином, абакавиром и тенофовиром; с ненуклеозидными ингибиторами обратной транскриптазы эфавирензом, делавирдином и невирапином, а также в комбинации с ингибитором слияния энфувиртидом. Этравирин дает синергичный или аддитивный противовирусный эффект в комбинации с нуклеозидными ингибиторами обратной транскриптазы эмтрицитабином, ламивудином и зидовудином.

Резистентность

Этравирин проявил сильную противовирусную активность в отношении 56 из 65 штаммов ВИЧ-1 с одной аминокислотной заменой в положениях RT, связанной с резистентностью к ННИОТ, включая наиболее распространенные мутации K103N и Y181C. Аминокислотными заменами, которые вызывают самую высокую резистентность к этравирину в культуре клеток, являются мутации Y181I (13-кратное изменение значения ЕС50) и Y181V (17-кратное изменение значения ЕС50). Противовирусная активность этравирина в культурах клеток против 24 штаммов ВИЧ-1 с множественными аминокислотными заменами, вызывающими резистентность к ННИОТ и/или к ингибиторам протеазы, сходна с активностью против дикого штамма ВИЧ-1.

Селекция in vitro резистентных к этравирину штаммов дикого типа ВИЧ-1 разного происхождения и разных субтипов, а также селекция штаммов ВИЧ-1, резистентных к ННИОТ, происходила как при высоком, так и при низком вирусном инокуляте. Развитие резистентности к этравирину обычно требовало множественных мутаций обратной транскриптазы, из которых чаще всего встречались следующие: L100I, E138K, E138G, V179I, Y181C и M230I.

Мутациями, которые чаще всего возникали у пациентов с неудачным вирусологическим результатом лечения комбинациями, содержащими этравирин, были V179F, V179I, Y181C и Y181I.

Перекрестная резистентность

Была выявлена ограниченная перекрестная резистентность между этравирином и эфавирензом in vitro у 3 из 65 мутантных штаммов ВИЧ-1, несущих мутацию, которая вызывает резистентность к ННИОТ. У других штаммов положения аминокислот, связанные со сниженной чувствительностью к этравирину и эфавирензу, были разными. Этравирин сохраняет ЕС50 <10 нМ против 83% из 6171 клинического изолята, резистентного к делавирдину, эфавирензу и/или невирапину. Не рекомендуется лечить делавирдином, эфавирензом и/или невирапином пациентов, у которых режим, содержащий этравирин, оказался неэффективным с вирусологической точки зрения.

Показания к применению

Лечение инфекции, вызванной вирусом иммунодефицита человека — ВИЧ-1, у взрослых пациентов, которые получали антиретровирусные препараты, включая больных с резистентностью к ННИОТ в составе комбинированной терапии.

Форма выпуска

таблетки 100 мг; флакон (флакончик) поліетиленовий 120, пачка картонна 1;

Склад

Таблетки 1 табл.
етравірин 100 мг
допоміжні речовини: гіпромелоза; МКЦ; кремнію діоксид колоїдний; натріюкроскармелоза; магнію стеарат; лактозимоногідрат (кожна таблетка містить 160 мг лактози)
у флаконах ПЕ по 120 шт.; в пачці картонній 1 флакон.

Фармакодинамика

Механізм дії

Етравірин є ненуклеозидним інгібітором зворотної транскриптази (ННІЗТ) вірусу імунодефіциту людини - ВІЛ-1. Етравірин безпосередньо пов'язується зі зворотньою транскриптазою і блокує РНК-залежну та ДНК-залежну активність ДНК-полімерази, викликаючи руйнування каталітичних ділянок цього ферменту.

Противірусна активність in vitro

Етравірин активний відносно лабораторних штамів і клінічних ізолятів ВІЛ-1 дикого типу в гостро інфікованих Т-клітинних лініях, периферичних мононуклеарних клітинах людини і в моноцитах / макрофагах людини.

Етравірин має противірусну активність in vitro щодо широкого кола представників групи М ВІЛ-1 (субтипу A, B, C, D, E, F, G) і первинних ізолятів групи О, для яких його середня ефективна доза (ЕС50) варіює від 0 , 7 до 21,7 нМ.

Етравірин не є антагоністом будь-якого з вивчених антиретровірусних препаратів. Він володіє адитивною противірусною активністю в комбінації з інгібіторами протеази: ампренавіром, атазанавіром, дарунавір, індинавіром, лопінавіром, нелфінавіром, ритонавіром, тіпранавіром і саквінавіром; з нуклеозидним або нуклеотидними інгібіторами зворотної транскриптази: залцитабіном, диданозином, ставудином, абакавіром і тенофовіром; з ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази ефавірензом, делавірдин і невірапіном, а також в комбінації з інгібітором злиття енфувіртід.

Етравірин дає синергічний або адитивний противірусний ефект в комбінації з нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази емтрицитабіном, ламівудином і зидовудином.

Резистентність

Етравірин проявив найсильнішу противірусну активність відносно 56 з 65 штамів ВІЛ-1 з однією амінокислотною заміною в положеннях RT, пов'язаної з резистентністю до ННІЗТ, включаючи найбільш поширені мутації K103N і Y181C.

Амінокислотними замінами, які викликають найвищу резистентність до етравірин в культурі клітин, є мутації Y181I (13-кратне зміна значення ЕС50) і Y181V (17-кратне зміна значення ЕС50).

Противірусна активність етравірину в культурах клітин проти 24 штамів ВІЛ-1 з множинними амінокислотними замінами, що викликають резистентність до ННІЗТ і / або до інгібіторів протеази, подібна до активністі проти дикого штаму ВІЛ-1.

Селекція in vitro резистентних до етравірин штамів дикого типу ВІЛ-1 різного походження і різних субтипов, а також селекція штамів ВІЛ-1, резистентних до ННІЗТ, відбувалася як при високому, так і при низькому вірусному інокуляти. Розвиток резистентності до етравірину зазвичай вимагало множинних мутацій зворотної транскриптази, з яких найчастіше зустрічалися наступні: L100I, E138K, E138G, V179I, Y181C і M230I.

Мутаціями, які найчастіше виникали у пацієнтів з невдалим вірусологічним результатом лікування комбінаціями, що містять етравірин, були V179F, V179I, Y181C і Y181I.

Перехресна резистентність

Була виявлена ​​обмежена перехресна резистентність між етравірин і ефавірензом in vitro у 3 з 65 мутантних штамів ВІЛ-1, що несуть мутацію, яка викликає резистентність до ННІЗТ. У інших штамів положення амінокислот, пов'язані зі зниженою чутливістю до етравірин і ефавіренцу, були різними.

Етравірин зберігає ЕС50 <10 нМ проти 83% з 6171 клінічного ізоляту, резистентного до делавірдину, ефавіренцу і / або невірапіну. Не рекомендується лікувати делавірдин, ефавірензом та / або невірапіном пацієнтів, у яких режим, що містить етравірин, виявився неефективним з вірусологічної точки зору.

Фармакокинетика

Всмоктування

Після прийому всередину з їжею Cmax етравірину в плазмі досягається протягом 4 год.

У здорових людей абсорбція етравірину не залежить від одночасного прийому всередину ранітидину або омепразолу, які підвищують рН вмісту шлунка.

Концентрації етравірину в плазмі подібні при його прийомі після стандартної їжі і після прийому жирної їжі. У порівнянні з концентрацією етравірину при його прийомі після стандартної їжі, концентрації цього препарату знижувалися при його прийомі до стандартної їжі (на 17%), або натщесерце (на 51%). Таким чином, для досягнення оптимальної абсорбції препарату Інтеленс слід приймати після їди.

Розподіл

In vitro близько 99,9% етравірину зв'язується білками плазми крові, переважно з альбуміном (99,6%) і з α1-кислим глікопротеїном (97,66-99,02%). Розподіл етравірину в інших рідинах (наприклад в цереброспинальній рідини) у людей не вивчали.

Метаболізм

Експерименти in vitro з мікросомами печінки людини показали, що етравірин в основному піддається окислювальному метаболізму під дією печінкових ізоферментів сімейства CYP3A і, в меншій мірі, під дією ізоферментів сімейства CYP2C, а слідом за цим відбувається глюкуронізація.

Виведення

Після прийому всередину дози міченого 14С-етравірину 93,7 і 1,2% прийнятої дози виявлялися в калі і сечі відповідно. На частку незміненої етравірину в калі доводилося 81,2-86,4% прийнятої дози. У сечі незмінений етравірин що невиявлений. Кінцевий T1 / 2 етравірину становить близько 30-40 год.

Особливі популяції пацієнтів

Діти і підлітки

В даний час проводяться дослідження фармакокінетики етравірину у пацієнтів цієї вікової групи.

Літні пацієнти

Фармакокінетика етравірину не залежить від віку досліджуваних (від 18 до 77 років).

Чоловіки та жінки

Між чоловіками і жінками не було виявлено значущих відмінностей фармакокінетики етравірину.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Етравірин метаболізується і виводиться переважно печінкою. Фармакокінетика етравірину змінювалася у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки. У таких пацієнтів дозу препарату Інтеленс знижувати не потрібно. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (категорія С за шкалою Чайлд-П'ю) фармакокінетику препарату Інтеленс не вивчалось.

Пацієнти, інфіковані вірусом гепатиту В і / або вірусом гепатиту С. Кліренс етравірину у пацієнтів, інфікованих ВІЛ-1 і вірусом гепатиту В і / або вірусом гепатиту С, знижений. Виходячи з профілю безпеки етравірину, його дозу не потрібно знижувати у таких пацієнтів.

Пацієнти з порушеннями функції нирок. У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетику етравірину не вивчалось. Із сечею виводиться менше 1,2% прийнятої дози етравірину. Незмінений етравірин в сечі не виявлено, отже, вплив порушень функції нирок на елімінацію етравірину мінімально.

Оскільки етравірин має дуже високу здатність зв'язуватися з білками плазми, він навряд чи може віддалятися з організму в більш-менш значних кількостях за допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу.

Использование во время беременности

Вагітність

Адекватні і добре контрольовані дослідження етравірину на вагітних жінках не проводилися.

Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого негативного впливу етравірину на перебіг вагітності, внутрішньоутробний розвиток, пологи і постнатальний розвиток.

Період лактації

Невідомо, чи здатний етравірин проникати в грудне молоко жінок, що годують. Внаслідок можливості передачі ВІЛ від матері до дитини при грудному вигодовуванні і виникнення у самих жінок, що годують потенційних побічних ефектів етравірину, ВІЛ-інфіковані жінки повинні утримуватися від грудного вигодовування, якщо вони приймають Інтеленс.

Фертильність

В даний час немає даних про вплив етравірину на фертильність людини.

Использование при нарушением функции почек

У пацієнтів з порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.

Другие особые случаи при приеме

У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції печінки (клас А або В за шкалою Чайлда-П'ю) корекція дози не потрібна. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлда-П'ю) фармакокінетику препарату Інтеленс не вивчалось.

Противопоказания к применению

- гіперчутливість до етравірин або будь-якого компонента препарату;

- непереносимість галактози, лактази або мальабсорбція глюкози-галактози;

- вагітність і період лактації;

- дитячий вік (до 18 років).

Побочные действия

Побічні ефекти класифіковані за системами органів і частотою. За частотою побічні ефекти класифіковані на країни, що розвиваються дуже часто (≥1 / 10 випадків), часто (≥1 / 100 і <1/10 випадків) і нечасто (≥1 / 1000 і <1/100 випадків).

З боку серцево-судинної системи: часто - підвищення артеріального тиску; нечасто - інфаркт міокарда, фібриляція передсердь, стенокардія, геморагічний інсульт.

З боку кровотворної та лімфатичної системи: часто - тромбоцитопенія, анемія.

З боку нервової системи: часто - периферична нейропатія, головний біль, тривога, безсоння; нечасто - судоми, колапс, амнезія, тремор, сонливість, парестезія, гіпестезія, гиперсомния, сплутаність свідомості, дезорієнтація, кошмарні сновидіння, порушення сну, нервозність, незвичайні сновидіння.

З боку органів чуття: нечасто - затуманений зір, вертиго.

З боку органів дихання: нечасто - бронхоспазм, задишка при фізичному навантаженні.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто - гастроезофагеальний рефлюкс, діарея, блювота, нудота, біль в животі, метеоризм, гастрит; нечасто - панкреатит, кривава блювота, стоматит, запор, сухість у роті, позиви до блювоти.

З боку сечовидільної системи: часто - ниркова недостатність.

З боку шкіри та м'яких тканин: часто - висип; нечасто - набряки обличчя, ліпогіпертрофія, нічна пітливість, гіпергідроз, почесуха, сухість шкіри, ліподистрофія, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона.

Порушення метаболізму і харчування: часто - цукровий діабет, гіперглікемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіперліпідемія, дисліпідемія; нечасто - анорексія.

Порушення загального характеру: часто - втома; нечасто - млявість.

З боку імунної системи: нечасто - синдром відновлення імунітету, гіперчутливість на препарат.

З боку гепатобіліарної системи: нечасто - гепатит, жирова дегенерація печінки, цитолитический гепатит, гепатомегалія.

З боку репродуктивної системи і молочних залоз: гінекомастія.

З боку лабораторних показників: збільшення рівнів амілази, ліпази, загального холестерину, ЛПНЩ, тригліцеридів, глюкози, АЛТ, АСТ і зниження числа нейтрофілів.

Найчастішими спостерігалися побічні ефекти були: шкірний висип, діарея, нудота і гіпертригліцеридемія.

Найчастішою причиною відміни препарату була шкірний висип. Висип найчастіше була легкою або помірною, зазвичай макулярною, макулопапульозною або еритематозною, як правило, виникала на другому тижні лікування і рідко з'являлася після 4-го тижня. Найчастіше висип не вимагала спеціального лікування і зазвичай зникала протягом 1-2 тижнів на тлі продовження лікування.

Помірними побічними ефектами (не більше ніж у 0,5% пацієнтів) були придбана ліподистрофія, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема і геморагічний інсульт. Рідко (<0,1%) спостерігався синдром Стівенса-Джонсона.

Додаткова інформація про особливі популяціях пацієнтів

У пацієнтів, які одночасно інфікованих вірусом гепатиту В і / або вірусом гепатиту С, спостерігалося підвищення рівня АСТ і АЛТ.

Способ применения и дозы

Всередину.

Інтеленс завжди слід застосовувати в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами.

Дорослим - по 200 мг (2 табл.) 2 рази на день після їди. Максимальна добова доза - 400 мг.

Літні пацієнти

Є обмежена інформація про лікування препаратом Інтеленс пацієнтів цієї вікової групи. Коригування дози не проводиться.

Пацієнти з порушеннями функції печінки. У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції печінки (категорії А чи В за шкалою Чайлд-П'ю) корекція дози не потрібна. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (категорія С за шкалою Чайлд-П'ю) фармакокінетику препарату Інтеленс не вивчалось.

Пацієнти з порушеннями функції нирок. У пацієнтів з порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.

Якщо пацієнт забув прийняти чергову дозу препарату Інтеленс і згадав про це не пізніше ніж через 6 годин після звичайного часу прийому препарату, то він повинен якомога швидше прийняти її після їжі і потім прийняти наступну дозу в звичайне для неї час. Якщо пройшло більше 6 год після звичайного часу прийому препарату, то пацієнт не повинен приймати пропущену дозу, а просто відновити прийом препарату за звичайною схемою.

Передозировка

Дані про передозування препарату Інтеленс у людини обмежені.

Специфічного антидоту етравірину не існує.

Лікування: загальна підтримуюча симптоматична терапія, що включає моніторинг основних фізіологічних показників і спостереження за клінічним станом пацієнта.

При необхідності етравірин можна видалити зі шлунка за допомогою штучної блювоти або за допомогою промивання шлунка. З цією метою корисно також введення активованого вугілля.

Етравірин володіє здатністю зв'язуватися з білками плазми, і тому діаліз, швидше за все, не приведе до істотного видалення з організму активної субстанції.

Взаимодействия с другими препаратами

Лікарські препарати, що впливають на концентрацію етравірину в плазмі

Етравірин метаболізується ізоферментами CYP3A4, CYP2C9 та CYP2C19, а його метаболіти піддаються глюкуронізації під впливом ферменту урідіндіфосфатглюкуронозілтрансферази. Лікарські препарати, що індукують CYP3A4, CYP2C9 або CYP2C19, можуть прискорювати кліренс етравірину, внаслідок чого знижується його концентрація в плазмі.

Одночасне застосування препарату Інтеленс і препаратів, які пригнічують CYP3A4, CYP2C9 або CYP2C19, може уповільнювати кліренс етравірину і підвищувати його концентрацію в плазмі.

Лікарські препарати, на метаболізм яких впливає етравірин

Етравірин є слабким індуктором ізоферменту CYP3A4. Одночасне застосування препарату Інтеленс і препаратів, які метаболізується в основному CYP3A4, може призводити до зниження концентрацій таких препаратів в плазмі і, отже, послаблювати або скорочувати їх терапевтичні ефекти.

Крім того, етравірин є слабким інгібітором ізоферментів CYP2C9 і CYP2C19. Одночасне застосування етравірину і препаратів, які метаболізується в основному CYP2C9 або CYP2C19, може підвищувати концентрацію таких препаратів в плазмі і, отже, посилювати або пролонгувати їх терапевтичні або побічні ефекти.

Лікарські взаємодії етравірину з іншими антиретровірусними препаратами

Не рекомендується використовувати Інтеленс одночасно з іншими ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази.

Нуклеозидні або нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази (НІЗТ / НтІОТ)

Діданозін (400 мг 1 раз на день): комбінацію можна використовувати без коригування доз.

Діданозін приймають натщесерце, і тому його необхідно приймати за 1 год до або через 2 години після прийому препарату Інтеленс (який слід приймати після їжі).

Тенофовір (300 мг 1 раз на день): комбінацію можна застосовувати без коригування доз.

Інші (наприклад абакавір, емтрицитабін, ламівудин, ставудін і зидовудин) елімінуються переважно нирками, і тому вважається, що етравірин не взаємодіє із зазначеними препаратами.

Інгібітори протеази без одночасного прийому низької дози ритонавіру.

Атазанавір (400 мг 1 раз на день): не рекомендується одночасно застосовувати атазанавір без одночасного прийому низької дози ритонавіру і препарату Інтеленс (концентрація атазанавіру зменшується на 47%, концентрація етравірину збільшується на 58%).

Ритонавір: комбінація препарату Інтеленс з повною дозою ритонавіру (600 мг 2 рази на день) може викликати значне зниження рівня етравірину в плазмі. Це може привести до втрати терапевтичного ефекту препарату Інтеленс. З огляду на сказане, не рекомендується одночасно застосовувати повну дозу ритонавіру і препарату Інтеленс.

Нелфінавір: одночасне застосування може викликати підвищення концентрацій нелфінавіру в плазмі.

Фосампренавір: одночасне застосування може викликати підвищення концентрацій ампренавіру в плазмі.

Інші: не рекомендується застосовувати препарат Інтеленс з іншими інгібіторами протеази без одночасного прийому низькою дози ритонавіру (включаючи саквінавір).

Інгібітори протеази з одночасним прийомом ритонавіру

Тіпранавір / ритонавір (500/200 мг 2 рази на день): не рекомендується одночасно застосовувати комбінацію тіпранавір / ритонавір і Інтеленс (концентрація тіпранавіра збільшується на 24%, концентрація етравірину зменшується на 82%).

Фосампренавір / ритонавір (700/100 мг 2 рази на день): при одночасному застосуванні препарату Інтеленс і комбінації фосампренавір / ритонавір може знадобитися коригування доз цих препаратів.

Атазанавір / ритонавір (300/100 1 раз в день): Інтеленс можна застосовувати одночасно з комбінацією атазанавір / ритонавір без коригування доз.

Дарунавір / ритонавір (600/100 мг 2 рази на день): Інтеленс можна застосовувати одночасно з комбінацією дарунавір / ритонавір без коригування доз.

Лопінавір / ритонавір (м'які гелеві капсули) (400/100 мг 2 рази на день): Інтеленс можна застосовувати одночасно з комбінацією лопінавір / ритонавір без коригування доз.

Саквінавір / ритонавір (1000/100 мг 2 рази на день): Інтеленс можна застосовувати одночасно з комбінацією саквінавір / ритонавір без коригування доз.

Комбінація двох інгібіторів протеази з одночасним прийомом ритонавіру.

Лопінавір / саквінавір / ритонавір (400 / 800-1000 / 100 мг 2 рази на день): Інтеленс можна застосовувати одночасно з комбінацією лопінавір / саквінавір / ритонавір без коригування доз.

Інгібітори злиття

Енфувіртід (90 мг 2 рази на день): передбачається, що при одночасному застосуванні препарату Інтеленс і енфувіртід вони не будуть взаємодіяти між собою.

Інгібітори інтеграли

Ралтегравір (в дозі 400 мг 2 рази на день): комбінацію препарату Інтеленс і ралтегравіра можна використовувати без коригування доз.

Лікарські взаємодії препарату Інтеленс з іншими препаратами

Антиаритмічні засоби (аміодарон, бепридил, дизопірамід, флекаїнід, лідокаїн (внутрішньовенно), мексилетін, пропафенон, хінідин): концентрації цих антиаритмічних засобів можуть знижуватися при їх застосуванні одночасно з препаратом Інтеленс. При одночасному застосуванні препарату Інтеленс і антиаритмічних засобів слід дотримуватися обережності і, по можливості, проводити моніторинг концентрацій останніх у плазмі.

Антикоагулянти (варфарин): концентрації варфарину можуть змінюватися при його застосуванні одночасно з препаратом Інтеленс. Рекомендується проводити моніторинг МНО при одночасному використанні варфарину і препарату Інтеленс.

Протисудомні засоби (карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн): є індукторами ферментів системи CYP450. Інтеленс не можна використовувати одночасно з вказаними препаратами, оскільки це може викликати значне зниження концентрацій етравірину в плазмі, яке, в свою чергу, може привести до втрати терапевтичного ефекту препарату Інтеленс.

Протигрибкові препарати (флуконазол, ітраконазол, кетоконазол, позаконазол, вориконазол): флуконазол, ітраконазол, кетоконазол, позаконазол є сильними інгібіторами ізоферментів CYP3A4 і можуть спричиняти підвищення концентрації етравірину в плазмі.

З іншого боку, етравірин здатний знижувати концентрації ітраконазолу і кетоконазолу в плазмі, оскільки вони також є і субстратами CYP3A4. Вориконазол є субстратом CYP2С19 і інгібітором CYP3A4 і CYP2С. Отже, застосування вориконазолу одночасно з препаратом Інтеленс може призводити до підвищення концентрацій в плазмі обох цих препаратів.

Протимікробні засоби: азитроміцин елімінується нирками, і тому він, швидше за все, не взаємодіє з препаратом Інтеленс.

Кларитроміцин (500 мг 2 рази на день): етравірин знижував концентрацію кларитроміцину в плазмі на 53%; разом з тим, концентрація активного метаболіту, 14-гідроксикларитроміцину, зростала на 46%. Оскільки 14-гідроксикларитроміцин володіє зниженою активністю проти комплексу Mycobacterium avium complex (МАС), загальна активність кларитроміцину і його метаболіти щодо цього патогена може змінитися. Отже, для лікування інфекцій, викликаних МАС, бажано використовувати препарати, альтернативні кларитромицину, наприклад азитроміцин.

Протитуберкульозні препарати: рифампіцин, рифабутин є сильними індукторами ферментів CYP 450.

Інтеленс не слід застосовувати в комбінації з рифампіцином і рифапентин, оскільки це може викликати значне зниження концентрацій етравірину в плазмі і, отже, до втрати його терапевтичного ефекту.

Рифабутин (300 мг 1 раз на день): комбінацію можна використовувати без коригування доз.

Противірусні засоби (рибавірин) елімінується нирками, і тому він, швидше за все, не взаємодіє з препаратом Інтеленс.

Бензодіазепіни (діазепам): застосування етравірину одночасно з діазепамом може підвищувати концентрації останнього в плазмі.

ГКС (дексаметазон всередину і парентерально): дексаметазон індукує ізофермент CYP3A4 і може знижувати концентрації етравірину в плазмі. Наслідком цього може бути втрата терапевтичного ефекту препарату Інтеленс. Дексаметазон (крім зовнішнього застосування) слід застосовувати з обережністю або ж використовувати альтернативні препарати, особливо при тривалій терапії.

Контрацептивні препарати на основі естрогенів (етинілестрадіол, норетистерон): комбінацію контрацептивів на основі естрогену і / або прогестерону і препарату Інтеленс можна застосовувати без коригування доз.

Лікарські препарати, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum): звіробій продірявлений є сильним індуктором ферментів системи CYP450. Інтеленс не можна застосовувати одночасно з препаратами, що містять звіробій продірявлений, оскільки це може призвести до значного зниження концентрацій етравірину в плазмі і до втрати його терапевтичного ефекту.

Інгібітори редуктази ГМГ-КoA (статини): аторвастатин (40 мг 1 раз на день): при одночасному прийомі препарату Інтеленс і аторвастатину дозу останнього необхідно коригувати для досягнення необхідного клінічного ефекту (концентрація аторвастатину зменшується на 37%, концентрація 2-гідроксіаторвастатіна збільшується на 27 %.

Симвастатин, швидше за все, не взаємодіє з препаратом Інтеленс.

Ловастатин, розувастатин і симвастатин є субстратами CYP3A4 і одночасне використання цих препаратів з етравірин може викликати зниження їх концентрацій в плазмі.

Флувастатин, розувастатин і, в меншій мірі, пітавастатин метаболізуються ізоферментом CYP2C9 і їх одночасне застосування з препаратом Інтеленс може призводити до підвищення в плазмі концентрацій статинів. Може виникнути потреба в регулюванні їх дози.

Антагоністи гістамінових Н2-рецепторів (ранітидин в дозі 150 мг 2 рази на день): можна використовувати одночасно без коригування доз.

Імунодепресанти: необхідно дотримуватися обережності при використанні препарату Інтеленс одночасно з системними імунодепресантами (циклоспорин, сиролімус, такролімус), оскільки етравірин може змінювати їх концентрації в плазмі.

Наркотичні анальгетики (метадон 60-130 мг в день): під час одночасного застосування з препаратом Інтеленс і після цього не виникало необхідності в корекції дози метадону.

Інгібітори фосфодіестерази 5-го типу (ІФД-5): (силденафіл, варденафіл, тадалафіл 50 мг): одночасне застосування ІФД-5 і препарату Інтеленс може зажадати коригування дози ІФД-5 з метою досягнення бажаного клінічного ефекту (концентрації силденафілу і N-десметил -сілденафіла зменшувалися на 57 і 41% відповідно).

Інгібітори протонної помпи: (омепразол 40 мг 1 раз на день): можна використовувати без коригування доз.

Виборчі інгібітори зворотного захоплення серотоніну (пароксетин 40 мг 1 раз на день): можна використовувати без коригування доз.

Особые указания при приеме

Пацієнтів потрібно довести до відома про те, що сучасні антиретровірусні препарати не виліковують ВІЛ-інфекцію і не запобігають передачі ВІЛ іншим людям з кров'ю або при статевих контактах.

Під час лікування препаратом Інтеленс пацієнти повинні продовжувати дотримуватися відповідних заходів безпеки.

Лікування препаратом Інтеленс повинен проводити лікар, що володіє достатнім досвідом терапії ВІЛ-інфекції.

При застосуванні препарату Інтеленс слід керуватися терапевтичним анамнезом, і, де це можливо, результатами визначення чутливості ВІЛ-1 до антиретровірусних препаратів.

Для лікування пацієнтів, у яких мала місце вірусологічна невдача при терапії ННІЗТ і нуклеозидні або нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази (НтІОТ), препарат Інтеленс не рекомендується використовувати в комбінації тільки з НтІОТ.

Шкірний висип

При лікуванні препаратом Інтеленс може виникати шкірний висип; є також повідомлення про поодинокі (<0,1%) випадках розвитку синдрому Стівенса-Джонсона. У разі появи тяжкої висипки лікування препаратом Інтеленс необхідно припинити.

Шкірний висип в більшості випадків буває легкою або помірно вираженою, виникає найчастіше на другому тижні терапії і рідко спостерігається після 4-го тижня. У більшості випадків такий висип не вимагає спеціального лікування і зазвичай зникає через 1-2 тижні продовження лікування.

Пацієнти з супутніми захворюваннями

Захворювання печінки

У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки (категорії А чи В за шкалою Чайлда- П'ю) дозу препарату Інтеленс знижувати не потрібно. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (категорія С за шкалою Чайлд-П'ю) фармакокінетику етравірину не вивчалось.

Пацієнти, одночасно інфіковані вірусом гепатиту В і / або вірусом гепатиту С. Серед даної групи пацієнтів лікування було необхідно припинити через побічні ефекти з боку печінки або жовчовивідних шляхів. У хворих на хронічний гепатит рекомендується проводити стандартний клінічний моніторинг.

Захворювання нирок

Нирковийкліренс етравірину мізерно малий (<1,2%), і тому у пацієнтів з порушеннями функції нирок загальний кліренс цього препарату практично не змінюється. Таким пацієнтам не потрібні особливі запобіжні заходи, і у них не слід знижувати дозу препарату Інтеленс.

Етравірин має високу здатність зв'язуватися з білками плазми, і тому він, швидше за все, не може виводитися в значних кількостях за допомогою гемодіалізу та перитонеального діалізу.

Перерозподіл жирової тканини

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів комбінована антиретровірусна терапія (КАРТ) супроводжується перерозподілом жирової тканини організму (ліподистрофією). До цього перерозподілу належить втрата периферичної та лицьової підшкірно-жирової тканини, збільшення кількості інтраабдомінального і вісцерального жиру, гіпертрофію молочних залоз і скупчення жиру в дорсоцервікальній області (утворення жирового горба).

Довгострокові наслідки цього феномена в даний час невідомі, а його механізми недостатньо вивчені. Існує гіпотеза про зв'язок між вісцеральним ліпоматозом і інгібіторами протеази, а також між ліпоатрофією і нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази.

Підвищений ризик пов'язаний з такими індивідуальними особливостями пацієнта, як похилий вік, а також з тривалою антиретровірусною терапією та супутніми метаболічними порушеннями. Клінічне обстеження ВІЛ-інфікованих пацієнтів повинно включати оцінку фізичних ознак перерозподілу жирової тканини.

Синдром відновлення імунітету

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів з тяжким імунодефіцитом під час початку КАРТ може виникнути запальна реакція на безсимптомні або залишкові опортуністичні інфекції, яка може проявлятися погіршенням клінічного стану і посиленням наявних симптомів. Зазвичай такі реакції спостерігаються в перші тижні або місяці після початку КАРТ. Як приклади можна привести ЦМВ-ретиніт, генералізовані та / або вогнищеві мікобактеріальні інфекції та пневмонію, викликану Pneumocystis jirovecii. Поява будь-яких симптомів запалення вимагає негайного обстеження і, при необхідності, лікування.

Непереносимість лактози і лактозна недостатність. Кожна таблетка містить 160 мг лактози.

Малоймовірно, що така кількість може викликати симптоми непереносимості лактози. Інтеленс не можна призначати пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, лактази або мальабсорбцією глюкози-галактози.

Вплив на керування автомобілем та роботу з механізмами

В даний час немає даних про те, що Інтеленс може мати негативний вплив на ці функції. Проте, слід враховувати профіль побічних ефектів препарату.

Условия хранения

При температурі не вище 30 ° С, в оригінальній упаковці.

Срок годности

24 мес.

Принадлежность к ATX-классификации:



Похожие по действию препараты:



** Справочник лекарств предназначен исключительно для ознакомительных целей. Для получения более полной информации просим Вас обращаться к аннотации производителя. Не занимайтесь самолечением; перед началом применения препарата Интеленс Вы должны обратиться к врачу. EUROLAB не несет ответственности за последствия, вызванные использованием размещенной на портале информации. Любая информация на сайте не заменяет консультации врача и не может служить гарантией положительного эффекта лекарственного средства.

Вас интересует препарат Интеленс? Вы хотите узнать более детальную информацию или же Вам необходим осмотр врача? Или же Вам необходим осмотр? Вы можете записаться на прием к доктору – клиника Eurolab всегда к Вашим услугам! Лучшие врачи осмотрят Вас, проконсультируют, окажут необходимую помощь и поставят диагноз. Вы также можете вызвать врача на дом. Клиника Eurolab открыта для Вас круглосуточно.

** Внимание! Информация, представленная в данном справочнике лекарств, предназначена для медицинских специалистов и не должна являться основанием для самолечения. Описание препарата Интеленс приведено для ознакомления и не предназначено для назначения лечения без участия врача. Пациентам необходима консультация специалиста!


Если Вас интересуют еще какие-нибудь лекарственные средства и медикаменты, их описания и инструкции по применению, информация о составе и форме выпуска, показания к применению и побочные эффекты, способы применения, цены и отзывы о лекарственных препаратах или же у Вас есть какие-либо другие вопросы и предложения – напишите нам, мы обязательно постараемся Вам помочь.